У дисертаційній роботі на підставі проведених комплексних клініко-неврологічних та нейрофізіологічного досліджень вивчено особливості взаємозалежності стану рухової функції, зокрема дрібної моторики кисті та когнітивних функцій. Уперше визначено, що у праворуких пацієнтів у період наслідків ішемічного інсульту в лівій півкулі функціональна рухова спроможність страждає в більшій мірі, ніж при інсульті в правій півкулі головного мозку. Це стосується таких доменів функціональної незалежності, як «самообслуговування» та «соціальне пізнання»; відмічене вірогідне уповільнення швидкості руху паретичною рукою при лівопівкульному інсульті на відміну від правопівкульного інсульту. Уперше визначено, що дисфункція паретичної руки має суттєвий вплив на якість життя хворих після перенесеного ішемічного інсульту, що пояснюється головною роллю спритності рук у самообслуговуванні та функціональній незалежності пацієнтів. Визначено, що в період залишкових явищ після ішемічного інсульту переважали особи із помірними когнітивними порушеннями, а порушення в першу чергу розвивались в доменах виконавчих функцій і значно менше в домені «пам’ять». Уперше встановлена частота когнітивних порушень у період наслідків ІІ, що залежало від того, які саме скринінгові шкали були застосовані: 90,5% - при оцінюванні за MMSE, 85,3% – за FAB, 94,8% – за МоСА. Уперше виявлено вірогідне зниження швидкості руху паретичною рукою у праворуких пацієнтів при лівопівкульному інсульті на відміну від правопівкульного інсульту за даними тестів малювання ланцюжка; це уможливлює їх використання для діагностики ранніх проявів когнітивних порушень. Уточнено наукові дані, що порушення моторики верхньої кінцівки, особливо кисті, негативним чином позначається на когнітивному статусі пацієнтів з наслідками ішемічного інсульту, зокрема на виконавчих функціях. Уперше підтвердили роль когнітивні слухові викликані потенціали Р300 у діагностиці когнітивних порушень після ішемічного інсульту з міжпівкульною асиметрією у передньо-лобовій та задньо-скроневій ділянках. Процес прийняття рішення та запам’ятовування у хворих був суттєво сповільнений. Уперше виявлено наростання когнітивної дисфункції за результататми когнітивні слухові викликані потенціали Р300 залежно від ступеня неспроможності дистального та проксимального відділу верхньої кінцівки. Детальне дослідження когнітивного статусу із застосуванням тестів малювання ланцюжка, а також дослідження Р300 у хворих після перенесеного ішемічного інсульту може бути рекомендовано для своєчасного виявлення початкових порушень когнітивних функцій, коли загальноприйняті скринінгові шкали є недостатньо чутливими. Хворим, у яких не відбулося відновлення функціональної спроможності руки у ранній відновний період після ішемічного інсульту, слід проводити комплекси фізичної та медикаментозної терапії у пізній віддалений період. Додавання вправ для поліпшення функції рук до комплексу лікувальної фізкультури для пацієнтів після правопівкульного інсульту сприяє кращій загальній дієздатності, при лівопівкульного інсульту рекомендовано до комплексу вправ для загальної активності додати вправи для кисті і холін альфосцерат 400 мг 2 р/д упродовж 2 міс. Ключові слова: ішемічний інсульт; когнітивні порушення; порушення моторики руки; якість життя; когнітивні викликані потенціали; реабілітація. Галузь – медицина.
