Черній В. О. Формування економічної стратегії підприємства муніципального транспорту в умовах невизначеності. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка. - Державний університет інфраструктури та технологій Міністерства освіти і науки України, Київ, 2021. Дисертація присвячена питанням розширення теоретико-методичних засад і надання науково-практичних рекомендацій щодо формування економічної стратегії підприємства муніципального транспорту в умовах невизначеності. В роботі встановлено, що сучасне середовище характеризується динамічністю та невизначеністю на макрорівні, на рівні окремих країн, галузей економічної діяльності, регіонів, об’єднань, груп підприємств, суб’єктів, зокрема підприємств муніципального транспорту. Запропоновано під економічною стратегією розуміти довгостроковий план економічного розвитку підприємства, який не лише відповідає загальній місії діяльності, а й ґрунтується на встановлених економічних цінностях. Ідентифіковано та класифіковано ключові фактори впливу на формування економічної стратегії підприємств муніципального транспорту. фВиділено групи факторів позитивного та негативного впливу, прямого та опосередкованого впливу, внутрішніх і зовнішніх, регульованих та нерегульованих, які за допомогою матричного підходу представлено у взаємозв’язку та взаємозалежності. Для уникнення дублювання запропоновано здійснювати групування у формі матриці за чотирма виокремленими класифікаційними ознаками, що дозволяє врахувати ступінь потенційного впливу кожного окремого фактору на процеси розвитку та функціонування муніципального транспорту при формулюванні економічної стратегії. За результатами критичного аналізу генезису та основних підходів до сутності понять ризику та невизначеності конкретизовано їхній зміст з позиції економічної діяльності. Відповідно під ризиком пропонується розуміти можливість потенційного зниження доходів підприємства в наслідок негативного впливу загроз діяльності або одержання додаткового доходу в наслідок реалізації чинників позитивного впливу, ймовірність настання яких залишається невизначеною. Під невизначеністю - умови діяльності чи бізнес середовища, в яких зростає можливість реалізації ризиків, у тому числі раніше не ідентифікованих системою управління. В результаті аналізу обсягів перевезення пасажирів основними видами муніципального транспорту встановлено найбільш завантажені з них. Зроблено висновок, що основну частину внутрішньо міських перевезень забезпечує автомобільний транспорт, далі за масовістю використання у бік зменшення частки перевезень види транспорту розподіляються таким чином: тролейбусний, метрополітенний, трамвайний. З ’ясовано, що показники перевезення пасажирів муніципальним транспортом мають негативну динаміку в наслідок зміни споживчих пріоритетів пасажирів та карантинні обмеження. Запропоновано комбінований підхід до формування економічної стратегії підприємства муніципального транспорту, який передбачає поєднання маркетингової та економічної складових. Процес формування економічної стратегії розбито на чотири послідовних етапи. Обґрунтовано необхідність створення бази знань у вигляді ІТ-системи, що сприятиме підвищенню рівня керованості та прозорості процедур для реалізації завдань комбінованого підходу. Обґрунтовано необхідність визначення маркетингової складової економічної стратегії підприємства муніципального транспорту із застосуванням процесного та маркетинг-мікс підходів. Маркетинг-мікс-підхід поєднав два комплекси маркетингу: модель 4С та модель 3Р. Процесний підхід дозволив виділити два головні етапи процесу визначення маркетингової складової економічної стратегії: формування комплексу сервісу та реалізація базис клієнтоорієнтованого сервісу. Таке поєднання забезпечує методичні засади для урахування конкретних потреб споживачів, комбінації тактичних напрямів, реалізації програми позиціонування та створення стратегічної основи для гнучкого реагування на виклики зовнішнього середовища. Розроблено теоретико-методичні основи прогнозування економічного розвитку підприємств муніципального транспорту. Обґрунтовано, що економіко-маркетингова стратегія має будуватися як вирішення двох проблем: зростання рентабельності перевезень муніципальним транспортом; збереження і підтримка пасажиропотоку на рівні достатньому для забезпечення беззбитковості перевезень.
