Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних і прикладних засад державного регулювання міграційних процесів у контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України.
Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання міграції населення у проекції забезпечення соціально-економічного розвитку національної економіки, а предметом – теоретико-методичні та прикладні засади дослідження, пріоритети, механізми та інструменти державного регулювання міграційних процесів у контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України.
Сформовано концептуальні засади дослідження міграційних процесів шляхом визначення їх змісту як послідовності дій і подій, що виникають у ході переміщень населення з певними етапами, динамікою, вектором, географією, метою, що дозволяє здійснювати їх схемування за основними типами – нереалізованим, погашеним, одностороннім (осібним, домогосподарства) з набуттям або без набуття громадянства, зворотнім (добровільним, регульованим, примусовим), реверсним, циклічним; обґрунтовувати можливості та специфічний інструментарій державного регулювання на кожному міграційному етапі.
Розроблено методичні підходи до аналізування взаємовпливу міграційних та соціально-економічних процесів з формуванням алгоритму інтегрального оцінювання за складовими соціально-демографічної стабільності, соціального розвитку, зайнятості, якості життя, сталого економічного розвитку. Запропоновано авторський методичний підхід до оцінювання, що дозволяє здійснювати емпіричне моделювання та оцінку впливу соціально-економічного розвитку на інтенсивність міграційних процесів, обґрунтовувати пріоритетні сфери державного регулювання потенціалу міграції (зокрема щодо оплати праці, захищеності особи та безпеки держави).
Визначено теоретико-методичні положення щодо системи державного управління міграційними процесами за рахунок уточнення його інструментальних, цільових та інституційних особливостей, а також виокремлення основних моделей регулювання залежно від охоплення міграційних етапів – базової (на етапі переміщення), ситуативної (залежно від переважання вектору міграції), розширеної (на етапах, що забезпечують позитивні наслідки міграції), комплексної (на усіх етапах міграції), що дозволяє оптимізувати ресурсне забезпечення та ефективізувати управлінські рішення в міграційній сфері.
Ідентифіковано науково-прикладні рекомендації з ідентифікації пріоритетів державного регулювання міграційних процесів в контексті стимулювання соціально-економічного розвитку країни, що передбачають первинне впровадження комплексного моніторингу міграційних процесів з системною оцінкою потенціалу міграції, реалізацію програм фінансування бізнес-ідей реемігрантів через державний фонд фінансово-кредитної підтримки підприємництва, грантових проєктів за принципом «один плюс один» для підвищення ефективності використання міграційного капіталу та активізацію співпраці інститутів влади з діаспорою задля формування суспільної єдності та протидії асиміляції й натуралізації.
Розвинуто концептуально-стратегічний підхід до державного регулювання міграційних процесів, що базується на доктрині соціально-економічного зростання та орієнтує управлінські впливи на утвердження міграції як активу соціально-економічного розвитку за умов її безпечності, впорядкованості і регульованості, а його практична апробація дає змогу обґрунтувати пріоритети стратегії державного регулювання міграційних процесів на середньостроковий період як оптимальний в умовах невизначеності.
Розроблено науково-прикладні положення формування інституційно-правового механізму регулювання міграційних процесів України, що доповнює перелік загальновживаних інститутів можливостями функціонального співробітництва між владою, громадськістю, бізнесом, наукою й освітою та посилює участь об’єднань мігрантів у державно-управлінських рішеннях, ефективізує діяльність громадських рад при управлінських «стейкхолдерах» міграційної сфери на шляху забезпечення безпечності, впорядкованості та регульованості міграції для людини, суспільства й держави як імперативу сталого розвитку.
Сформовано практичні рекомендації щодо вдосконалення міграційної економічної статистики засобами здійснення моніторингу міграційних процесів та оцінювання їх впливу на соціально-економічний розвиток, що дозволило розширити перелік показників у розрізі міграційних етапів, актуалізувати соціологічний інструментарій збору інформації та встановити інституційну відповідальність за його здійснення та загалом слугуватиме покращенню функції контролю в системі державної політики регулювання міграційних процесів та забезпечення соціально-економічного розвитку національної економіки
