Зон І. Г. Кишковий ієрсиніоз собак (епізоотологія, клініка, діагностика, лікування)

На підставі експериментальних досліджень представлені результати вивчення епізоотичної ситуації щодо кишкового ієрсиніозу собак в Україні, визначено сучасний спектр сероваріантів збудника хвороби, особливості і наслідки інфікування собак різних за віком, породою, умовами утримання і годівлі, описані гематологічні, біохімічні, патологоанатомічні та патоморфологічні зміни за спонтанного перебігу хвороби як самостійно, так і разом з деякими інфекційними хворобами, розроблено базовий протокол терапії хворих тварин.. Вперше проведено розробку та випробування стандартизованого протоколу лікування собак за кишкового ієрсиніозу проводили на 14 тваринах, у яких був підтверджений діагноз «кишковий ієрсиніоз». Їх поділяли на дві умовні групи по 7 голів у кожній. Тваринам першої групи призначали лікування за запропонованим протоколом, тварин другої групи лікували за загальноприйнятим емпіричним протоколом, що застосовується за шлунково-кишкових інфекцій. Терапевтичну ефективність пов’язували зі зникненням клінічних ознак, притаманних цьому захворюванню на фоні покращення гематологічних та біохімічних показників крові, які виявили у першій групі в середньому на 4,6 добу, а в другій групі - на 5,3 добу. Кров’яниста діарея у собак контрольної групи зникала в середньому на 6 добу, а у дослідної - вже на 4.5 добу, блювання собаки дослідної групи позбувалися в середньому на 1,5 добу, а у контрольної - на 1,7 добу. За 4,6 доби зникли ознаки втрати апетиту у тварин дослідній групі, у контрольній - в середньому на 7 добу. На основі матеріалів дисертації розроблені науково-методичні рекомендації «Методичні рекомендації з діагностики кишкового ієрсиніозу дрібних домашніх тварин» для навчальних інститутів втеринарної медицини, лабораторій ветеринарної медицини, а також клінік ветеринарної медицини різних форм власності, що працюють з дрібними тваринами.