Камардаш Н. В. Постмодерні освітні практики: проблема суб’єктивності

Дисертація присвячена дослідженню впливу освітніх практик постмодерну на формування і (ре)презентацію суб’єктивності. Метою дисертаційної роботи є філософське дослідження впливу освітніх практик постмодерну на суб’єктивність, визначення кореляції освітнього і суб’єктивного в трансформаційних процесах початку ХХІ століття. Результати дослідження дозволяють ґрунтовніше осмислити процеси становлення сучасного суб’єкту (що здійснено через концепт (не)народження) в умовах трансформації освітніх практик, актуалізують проблему освітніх технологій як діалектичного поєднання інституціонального і соціального, особистісного і державного в умовах постмодерного суспільства. Через концепти неоміфологічного світогляду, що презентує варіативність гіпперреальності, пов’язаної із (соціо)симулятивним як трансляцією віртуального в неореальність постмодерного, кіберактора як нового типу суб’єкта, носія нового типу ментальності, презентована перспектива освіти в ситуації неосоціального, як поєднання реального й віртуального. Все це надає можливості для практичного розв’язання актуальних проблем пошуку дієвих механізмів формування і реалізації місії освіти в умовах сучасних світових і національних соціокультурних та політичних процесів, спрогнозувати траєкторію розвитку суб’єктивності в умовах трансформації суспільства та освітніх інституцій постмодерну, в тому числі в його перехідному стані до суспільства постлюдського (метамодерну).