Дисертаційна робота присвячена вивченню неврологічних порушень у хворих на системний червоний вовчак. У роботі досліджуються нейропсихологічні, нейровізуалізаційні та імунологічні показники, що виникають у даних пацієнтів.
У дисертаційному дослідження представлений метод розв’язання актуальної проблеми сучасної неврології та ревматології – прогнозування розвитку неврологічних порушень у хворих на системний червоний вовчак та їх рання діагностика.
Дослідження засноване на даних комплексного проспективного обстеження 64 пацієнтів з діагнозом «Системний червоний вовчак» віком від 20 до 67 років.
Усі обстежені хворі були розподілені на дві групи за принципом наявності/відсутності неврологічних проявів захворювання. До групи 1 (основної) було включено 54 пацієнти з неврологічною симптоматикою, до групи 2 (співставлення) було включено 10 пацієнтів без них.
Проведене співставлення груп дослідження між собою продемонструвало, що вони істотно не відрізняються за статтю, віковою структурою, рівнем освіти (р>0,05). Це підтверджує їх співставність за загальними характеристиками та дозволяє коректно порівнювати за іншими параметрами.
Комплексне неврологічне обстеження показало, що загалом серед обстежених хворих симптоми ураження нервової системи зустрічалися із частотою 84,38 %.
Дослідження інтелектуально – мнестичних функцій за Монреальською шкалою оцінки когнітивних здібностей показало, що когнітивна дисфункція була зареєстрована у 60,9% хворих. Усі учасники з цим розладом належали до групи 1.
Результати дослідження за Госпітальною шкалою тривоги та депресії показали наявність тривоги 57,8% хворих. Тестування за допомогою опитувальника Спілбергера – Ханіна дозволяло оцінити рівні особистісної та виявило переважно помірний та високий рівні ситуативної тривожності, у групі співставлення – низький (р=0,001).
Депресія у обстежених хворих була досліджена за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії та шкали депресії Бека. За результатами оцінювання за першою методикою депресія була виявлена у 56,2% учасників дослідження, кожен з яких належав до основної групи. За шкалою депресії Бека, у хворих групи 2 не визначалося даного стану, тоді як у хворих групи 1, за шкалою Бека у 24,1 % виявлено помірну депресію, у 33,3 % – помірної тяжкості та у 1-го хворого тяжку депресію.
Структурно – морфологічні зміни головного мозку у хворих на системний червоний вовчак оцінювалися магнітно – резонансної томографії. Найбільш частими знахідками були лейкоареоз, атрофія головного мозку та розширення лікворних просторів. Для більш детальної характеристики атрофічних змін головного мозку були обчислені морфометричні індекси, що допомагають установити тип атрофічного процесу. Отримані дані дозволяють говорити про те, що у пацієнтів з неврологічними проявами вовчака має місце кірково – підкірковий тип атрофії.
Позитивний результат на наявність антинуклеарних антитіл був виявлений загалом у 75% учасників дослідження, більшість з яких належали до групи 1. Аналіз їх патернів не показав статистично значущих розбіжностей між представниками різних груп (p>0,05).
Дослідження вовчакового антикоагулянта шляхом обчислення індекса LA1/LA2 показало, що даний різновид антитіл був виявлений у 64,0% учасників, з яких більшість належали до групи 1
Аналіз крові на наявність анткардіоліпінових антитіл виявив їх у 29 учасників дослідження (45,3%), усі хворі належали до групи 1.
Для оцінки здатності досліджених імунологічних факторів щодо прогнозу виникнення неврологічних проявів вовчака проводився ROC – аналіз.
Аналізуючи площу під ROC-кривою для імунологічних маркерів установлено, що найкращі операційні характеристики має титр антикардіоліпінових антитіл. Оптимальна точка відсікання для цього показника, яку можна використовувати для прийняття рішення щодо прогнозу виникнення неврологічних проявів вовчака, становить значення титру більше 2,3 МО/л.
Для оцінки ймовірності розвитку неврологічних порушень у хворих на системний червоний вовчак був проведений множинний логістичний регресійний аналіз з показниками, які потенційно можна використовувати у якості предикторів. Ураховуючи отримані дані було створено рівняння прогнозування неврологічних порушень у хворих на системний червоний вовчак. Воно має операційні характеристики – чутливість 92,6 %, специфічність 100,0%, площу під ROC кривою – 0,981, що характеризує прогностичну здатність отриманого регресійного рівняння як відмінну
