Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науковопрактичного завдання сучасної ортопедичної стоматології – вдосконалення алгоритму діагностики й індивідуалізованого підходу до ортопедичного лікування пацієнтів незнімними протезними конструкціями шляхом клінічноінструментального визначення ефективності реєстраційних матеріалів (РМ) для фіксації прикусу та застосування способів встановлення міжщелепових співвідношень у позиції максимальної інтеркуспідації (МІК) (горбковоямкових контактів) – МСМІ.Проведений порівняльний аналіз клінічноінструментальних показників хворих основної групи до та після завершення протезування незнімними протезними конструкціями дозволив встановити, що при використанні РМ Futar D медіана значень параметра асиметричності оклюзійного навантаження правої та лівої сторін зубних рядів при МСМІ зменшувалася у 2,3 раза (до 10,00 %), ІКП – 1,17 раза (19,00 %), ∆ – 1,38 раза (до 28,60 %). При застосуванні матеріалу Консіфлекс медіана значень параметра асиметричності оклюзійного навантаження правої та лівої сторін зубних рядів при МСМІ знижувалася у 2,26 раза (до 10,00 %), ІКП – 1,38 раза (до 17,00 %), ∆ – 1,32 (до 17,00 %). При використанні металізованого воску
медіана значень параметра асиметричності оклюзійного навантаження правої та лівої сторін зубних рядів при МСМІ, навпаки, збільшувалася в 1,63 раза
(до 15,40 %), ІКП – 1,08 раза (до 10,20 %), ∆ – 5,11 раза (до 26,60 %). Порівняльні клінічні та цифрові інструментальні дослідження застосовуваних способів і матеріалів реєстрації МІК дозволили об’єктивно встановити, що використання РМ Futar D і Консіфлекс у вказаній послідовності достатньо ефективно забезпечує стабільність просторовочасових параметрів цифрових характеристик оклюзії в МСМІ для незнімного протезування хворих з включеними та кінцевими ефектами зубних рядів. Заміщення дефектів зубних рядів у пацієнтів першої та другої основної груп здійснювалося шляхом традиційного протезування керамічними коронками та мостоподібними металокерамічними та керамічними протезами на препарованих природних зубах (9 хворих) і дентальних імплантатах (118 пацієнтів). У 4 хворих з інтактними зубними рядами після застосування РМ для встановлення положення МСМІ проводилася ортопедична модифікація оклюзійних поверхонь зубів способами незнімного мікропротезування. У 16 пацієнтів контрольної групи ортопедичних протезних конструкцій не
застосовували. Однорідна симетричність оклюзійного навантаження правої та лівої сторін зубних рядів у режимах цифрового аналізу оклюзії МСМІ,
ІКП та ∆ найкраще утримується після завершення протезування хворих незнімними протезними конструкціями, що виготовлені з використанням РМ Futar D.
Проведені порівняльні наукові дослідження дозволили обґрунтувати диференційований підхід до вибору способів реєстрації МСМІ та використання РМ, комплексно розпрацювати практичні рекомендації їх використання в сучасній стоматологічній практиці, що суттєво покращує якість і підвищує ефективність кінцевого клінічного результату незнімного протезування хворих з дефектами зубних рядів.
