Дисертація присвячена підвищенню ефективності прогнозування госпіталізацій у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою функцією нирок шляхом виділення груп ризику на основі даних клініко-лабораторних досліджень і рівню прихильності до лікування, та визначення впливу зазначених факторів на показники якості життя (ЯЖ) та швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
Для досягнення поставленої мети у дослідження було залучено 93 пацієнта похилого віку (за класифікацією ВООЗ, 2015 р.) з ХСН ІІ стадії на фоні артеріальної гіпертензії (АГ) ІІ стадії, 1-2 ступеня, та ШКФ >45 мл/хв/1,73 м2. Середній вік складав 64 [62; 68] років, частка чоловіків – 37,6% (35/93). Тривалість АГ становила 8 [7; 10] років. Скарги на задишку на момент включення у дослідження мали усі пацієнти, на перебої в роботі серця – 19,3%, на неможливість знаходитися у горизонтальному положенні – 55,9% пацієнта. При об’єктивному обстеженні усі хворі мали набряки на нижніх кінцівках, у 21,5% хворого виявлялося набухання яремних вен, у 49,5% – вислуховувалися хрипи над легенями (ознака лівошлуночкової недостатності). Середній рівень систолічного артеріального тиску (САТ) становив 155 [150; 163] мм.рт.ст., діастолічного артеріального тиску (ДАТ) – 88 [79; 92] мм.рт.ст., частота серцевих скорочень (ЧСС) – 74 [68; 79] ударів за хвилину (уд/хв). Середній бал за шкалою оцінки клінічних симптомів (ШОКС) становив
5 [3; 7] балів, результат за Мінесотським опитувальником ЯЖ хворих з ХСН (МОЯЖСН) – 50 [39; 61] балів. Середні тенденції показника креатиніну були 92 [88; 99] мкмоль/л, ШКФ – 61,1 [56,6; 68] мл/хв/1,73 м2. Частка хворих з ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 складала 45,2% (42/93). При ехокардіографічному дослідженні фракція викиду (ФВ) була 61,3 [56; 67,8] %, індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІМ МЛШ) – 110 [100,7; 130,6] г/м2, розмір лівого передсердя (ЛП) – 4,1 [3,9; 4,3] см.
Наукова новизна отриманих результатів. Показано, що у пацієнтів з ХСН та порушеною функцією нирок при рівні ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 неприхильність до лікування призводить до статистично значуще гіршого показника толерантності до фізичного навантаження, визначеного за допомогою Т6Х, у порівнянні з хворими, у яких ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Встановлено та обґрунтовано зв’язок між показником ШКФ та рівнем прихильності до лікування, кількістю балів за ШОКС, дистанцією, що пройдено під час Т6Х. Розширено уявлення про прогностичні фактори погіршення ШКФ протягом року у пацієнтів з ХСН на фоні АГ та порушеною функцією нирок. Визначено клініко-лабораторні фактори, що взаємопов’язані з показником ЯЖ у зазначеної когорти хворих. Встановлено та обґрунтовано наявність зв’язку між рівнем прихильності до лікування та показником ЯЖ. Доведено, що рівень САТ у пацієнтів з ХСН на фоні АГ та зниженою функції нирок є фактором, який обумовлює зв’язок між прихильністю до лікування та ЯЖ. На основі результатів дослідження когорти хворих з ХСН на фоні АГ та зниженою функції нирок доповнено дані щодо прогностичних ФР госпіталізації з приводу ХСН протягом наступних 6 місяців, а також побудовано прогностичну модель для визначення ймовірності означеної несприятливої події.
Теоретична та практична цінність роботи. Для визначення пацієнтів з групи ризику погіршення функції нирок рекомендовано визначати прихильність до лікування з використанням опитувальника Моріскі-Грін та толерантність до фізичного навантаження за допомогою Т6Х. При отримані ≤2 балів за опитувальником Моріскі-Грін та проходженні дистанції ≤321 м відносити пацієнта до групи ризику. Для покращення ЯЖ пацієнтів ХСН на фоні АГ та зниженої функції нирок рекомендовано підвищувати прихильність до лікування, особливо до антигіпертензивної терапії. Рекомендовано застосування розробленої моделі прогнозування, що включає показники, які є простими для отримання в амбулаторних умовах (ФК за NYHA, наявність хронічної лівошлуночкової недостатності (вислуховування хрипів над легенями), ШКФ та рівень прихильності до лікування) для виділення пацієнтів групи ризику госпіталізації протягом наступних 6 місяців з метою моніторингу та ранньої корекції виявлених порушень.
