Мячкова Т. О. Творчий спадок українського художника І. Дряпаченка (1881-1936): стилістичні та тематичні пошуки

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100415

Здобувач

Спеціальність

  • 023 - Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

20-06-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.103.008

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Анотація

Дисертація є першим комплексним дослідженням, присвяченим життю й творчості видатного українського художника кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. І. Дряпаченка. Досліджується мистецька спадщина І. Дряпаченка (1881–1936), зокрема його живописні й графічні твори різної стилістичної, тематичної та жанрової спрямованості. Наукова новизна полягає в уточненні біографічних даних про І. Дряпаченка, детальному дослідженні особливостей живописного почерку художника, на основі якого здійснено візуальну експертизу творів з уточненням їхнього авторства. Введено в науковий обіг понад тридцять робіт митця та атрибутовано тринадцять живописних полотен. На основі проведених досліджень створено каталог-резоне. Творчість майстра припала на складні часи в історії не тільки України, а й країн Західної Європи. На зламі століть відбувалися кардинальні геополітичні, соціокультурні, мистецькі зміни, які разом зі змінами в художньому світосприйнятті самого І. Дряпаченка обумовили запропоновану періодизацію його творчості. Перший період (1894−1911) характеризувався становленням і розквітом майстерності молодого художника під час навчання в Київській рисувальній школі, МУЖСЗ, ВХУ при ІАМ у Петербурзі. Учителями І. Дряпаченка були М. Мурашко, М. Пимоненко, І. Рєпін, В. Савинський, В. Сєров та П. Чистяков. Другий період (1912–1915) характеризувався вдосконаленням професійної майстерності та використанням новітніх художніх прийомів, засвоєних під час поїздок до Італії, Франції, Іспанії, Німеччини. В той самий час художник почав працювати на пленерах. На третій період (1916–1917) припадає творча діяльність І. Дряпаченка у воєнно-художньому загоні. Служба в якому вимагала від нього певних особистісних якостей у процесі вирішення творчих завдань. У цей час художник переважно працював у графіці. Четвертий період (1918−1936) позначився зверненням І. Дряпаченка до народної тематики. Він почав активно займатися педагогічною діяльністю. Спираючись на емпіричні й теоретичні методи досліджень, комплексний мистецтвознавчий підхід, досліджено структурно-образні та художньо-стильові особливості творів майстра. Виявлено елементи імпресіонізму в пейзажних роботах І. Дряпаченка. Підкреслено наявність у творах портретного жанру синтезу стилів, зокрема поєднання реалістичних традицій і модерна. У контексті перебування іноземних та українських митців на Першій світовій війні проаналізовано живописні та графічні роботи І. Дряпаченка воєнної тематики. Під час досліджень техніки живопису на прикладі творів портретного жанру виявлено особливості живописного почерку І. Дряпаченка, визначено зміни у підпису та датуванні ним картин протягом тридцяти років. Це допомогло здійснити візуальну експертизу портретів, які приписують І. Дряпаченку. Складений каталог-резоне є доказом того масштабу втрат, якого зазнала мистецька спадщина майстра під час Другої світової війни. Оскільки місцезнаходження значної кількості творів нині невідоме, каталог сприяв проведенню атрибуційної роботи. Зазначено, що митець залишив значний доробок як в олійному живописі, так і в графіці. Працював у батальному, портретному, пейзажному, побутовому жанрах, звертався до міфологічних сюжетів. І. Дряпаченко створював домашні ікони та ікони для оздоблення церков. З огляду на широту тематичних уподобань майстра, різноманітних стилістичних і жанрових звернень окреслено значення творчості І. Дряпаченка для історії вітчизняного образотворчого мистецтва. З’ясовано джерела потрапляння в мистецтвознавчу літературу помилкових даних про І. Дряпаченка. Зазначено, що в радянські часи його ім’я було забуто. Тільки в другій половині ХХ ст. завдяки людям, які знали І. Дряпаченка особисто (художники Ф. Богородський та А. Терещенко, письменники О. Гончар, Д. Косарик, О. Юренко тощо), перші згадки про митця з’явилися в пресі та книгах. Особистий внесок дисертантки полягає у систематизації біографічних даних про І. Дряпаченка, виявленні стилістичних, тематичних, технічних ознак його малярства, атрибуції низки творів художника, візуальній експертизі робіт, розробленні каталогу-резоне, що налічує триста сорок дев’ять безсумнівних творів майстра. Задля окреслення значення педагогічної діяльності І. Дряпаченка, виявлення впливу на формування творчих особистостей його учнів уперше систематизовано біографічні дані та досліджено роботи художників М. Горенка, І. Іщенка, А. Терещенка. Практичне значення результатів дослідження полягає в уточненні та систематизації даних про життєвий й творчий шлях І. Дряпаченка, атрибуції та введенні до наукового обігу раніше невідомих творів. Матеріали дисертації можна використовувати в теоретичних узагальнених працях з історії українського мистецтва, у музейній та науковій роботі, у створенні навчальних програм і посібників із курсів теорії та історії образотворчого мистецтва, для атрибуції творів І. Дряпаченка. Опрацьований матеріал дослідження може допомогти під час порушення питання повернення до України культурних цінностей, незаконно вивезених під час Другої світової війни.

Файли

Схожі дисертації