У вступі розкрито актуальність проблеми дослідження; показано взаємозв’язок роботи з науковими програмами, планами, дисциплінами; визначено цілі, завдання, об'єкт, предмет, матеріали дослідження; визначено історіографічну основу дослідження; наведено територіальні та хронологічні межі дослідження; підкреслено наукову новизну, показано теоретичне та практичне значення результатів дослідження; показано особистий внесок здобувача і наведено структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі наведено джерельну базу, досліджено понятійний апарат та обґрунтовано методи дослідження.
При дослідженні понять «графіті», «каліграфіті» та «рисований напис» було доведено доцільність узагальнити представлені терміни в одне авторське поняття «рукотворний графічний напис». Рукотворний графічний напис — це короткий текст уміщений на будь-якій поверхні, який зроблений людською працею (руками) з використанням графічних матеріалів та інструментів.
Специфіка теми наукової роботи зумовила формування методології дослідження, яка характеризується поєднанням загальнонаукових (теоретичні та емпіричні) і спеціальні мистецтвознавчі методи наукового пізнання.
У другому розділі розглянуто рукотворний графічний напис в контексті візуального середовища міста. Наукові роботи з медіапростору охарактеризували новий рівень ефекту «театральності» сучасного життя міста. У цьому підході використовуються нові інструменти візуалізації, які одночасно руйнують фізичну матеріальність архітектури. Як наслідок, з’являється велика кількість написів, що створені рукотворно графічним способом.
Загальнотеоретичні роботи, присвячені проблемам візуальних середовищ виявили залежність від надмірного захоплення архітекторів ХХ століття функціоналізмом, що вплинуло негативно на стан психічного здоров’я мешканців міст. Визначено, що комфортність візуального сприйняття залежить від привнесення певного кольорового різноманіття у такі середовища. Використання муралів у вигляді рукотворних графічних написів має не тільки оригінальне художньо-образне рішення, а й несе інформаційний посил.
Теоретичні праці, присвячені рукотворно графічним написам, як засобу соціальної комунікації, — аналізують втручання у міський простір тенденцій до глобалізації, індустріалізації, цифровізації, а також мультикультуральні тенденції, як передумови до виникнення популярності написів, що створені рукотворно графічним способом. Наукові роботи з дослідження шрифту, як символічної системи людської комунікації виявили, що більшість дослідників погоджуються з думкою про те, що для того щоб створити напис, який запам’ятається надовго — потрібно зробити його високо інтелектуальним і художнім.
У третьому розділі детально аналізується морфологічний аспект написів графіті, європейського каліграфіті та рисованого шрифту. Дослідження тенденцій літерних форм в контексті постмодернізму дало можливість виявити боротьбу наукових концепцій між порядком та хаосом, де останній виступав як відкритий набір підходів, позицій та стилів, що заявили про себе із позиції протесту, розвитку або іронії над певними аспектами модернізму. В постмодернізмі для глядача першочерговим завданням є контекст напису, а не сам напис. Мається на увазі, що глядач повинен відчути ту атмосферу, яка моделюється через напис. Особливістю постмодерністських написів є: фрагментарність, навмисна хаотичність, невизначеність композиції.
Початкові елементи шрифтового мистецтва формують базу художніх елементів, які містять морфологічний аспект. Визначено наступні елементи шрифтового мистецтва: крапка, лінія, форма. Особливості будови літер досліджують літерні конструкції, які можуть бути доповнені чи змінені без руйнування їх функціональної єдності. Аналіз пропорцій і основних розмірностей у шрифті дозволяє осягнути внутрішню логіку літерної форми і певною мірою розкрити притаманний їй творчий процес. Характер контуру літер, контрастність штрихів, шрифту і фону, пропорції сторін, щільність і розмір шрифту — все це впливає на читабельність.
Поєднання композиційних засобів і прийомів художньої виразності в рукотворному графічному написі має специфічний характер створення літерної форми. Взаємозалежність художнього образу і шрифту розкривається не стільки через теоретичні дослідження, а скільки через призму практичної діяльності. Рукотворні написи позитивно впливають на психоемоційне самопочуття глядача, а також допомагають візуально урізноманітнити візуальне середовище міста.
Ключові слова: рукотворний графічний напис, графіті, каліграфіті, рисований шрифт, візуальне середовище міста, графіка, шрифт, літера, знакова система, соціальна комунікація.
