Кількість дорослого населення, що звертається за ортодонтичною допомогою, за останнє десятиріччя зросла за даними різних авторів на 15- 21% та продовжує збільшуватися. (Куроєдова В.Д., 2020; Robert G. Keim, 2021). Глибокий прикус є досить поширеною патологією, на нього припадає до 20% усіх зубощелепних аномалій. Часто даний вид патології поєднується з аномаліями в сагітальній площині (Смаглюк Л.В., 2020; Петрова А.В., 2020). Останнім часом спостерігається тенденція до зростання кількості стоматологічних хворих, що звертаються з проявами порушень функціональної оклюзії, спричинених реконструктивними реставраціями на фоні наявної патології прикусу (Костюк Т.М., 2021; Неспрядько В.П., Терещук О.Г., 2021). Пацієнти з глибоким прикусом та наявними в ротовій порожнині стоматологічними реставраціями знаходяться в групі підвищеного ризику розфіксування незнімної ортодонтичної апаратури та інших ускладнень у зв’язку з оклюзійними проблемами (Смаглюк Л.В., 2020.;
Кузнєцов Р.В., 2006.; Geeta Verma, 2013).
Також слід зазначити, що за даними літератури пацієнти, що зверталися за повторним ортодонтичним лікуванням, при оцінюванні за індексом ICON (індекс складності, результату та потреби в лікуванні) з метою оцінки та виявлення причин неефективного попереднього ортодонтичного лікування і незадоволеності пацієнтів результатами лікування (Chow L, Goonewardene MS, Cook R, Firth MJ. Adult 2020), мали більш низькі бали (39,4±0,26), ніж пацієнти, котрі вперше проходили лікування (54,3±0,23). Було встановлено, що основними причинами недосягнення успіху та незадоволеності попереднім ортодонтичним лікуванням стали незавершений лікувальний процес, помилки в діагностиці і плануванні лікувального процесу, некоректно проведене лікування в ретенційному періоді.
Також актуальною проблемою під час тривалого та багатоетапного стоматологічного лікування є виникнення конфліктних ситуацій та пошук шляхів їх розв’язання у пацієнтів з оклюзійними розладами ятрогенного ґенезу (Терещук О.Г., Чопчик В.Д., Неспрядько В.П., Шинчуковський І.А., 2019). Особливо це актуально для надання ортодонтичної допомоги пацієнтам, що підпадають під категорію «молодого віку» згідно класифікації ВООЗ.
Використання у лікарській практиці клінічних протоколів – один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в Україні. Нами було проаналізовано законодавчу базу надання стоматологічної допомоги пацієнтам із вертикальними аномаліями прикусу на теренах України. Але, на жаль, ми дійшли висновків, що досконалих клінічних протоколів, які б враховували всі важливі аспекти та містили чіткий алгоритм лікування вертикальних аномалій прикусу у пацієнтів із оклюзійними розладами та дисфункційними станами, побудованих на принципах доказової медицини, на даний момент немає. У професійній спільноті відсутній консенсус щодо необхідності застосування певних діагностичних та лікувальних методик, їх черговості, необхідності залучення спеціалістів різних галузей медицини та розподілу відповідальності на кожному із етапів. Тобто, можна стверджувати про відсутність чітких протоколів, які визначають об’єм дослідження, лікування та профілактики у кожному конкретному випадку, що і стало обґрунтуванням актуальності нашого дослідження, спрямованого на підвищення ефективності ортодонтичного лікування у комплексній реабілітації пацієнтів з оклюзійними порушеннями в поєднанні з вертикальними аномаліями прикусу.
Виходячи з вище викладеного, нами було прийняте рішення щодо необхідності оптимізації алгоритму лікувальних заходів, зокрема ортодонтичної складової, в комплексному лікуванні пацієнтів з оклюзійними розладами та функціональними порушеннями ланок зубощелепного апарату.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення результатів проведених досліджень та нове вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної стоматології, що полягає у підвищенні якості діагностичних та лікувальних алгоритмів для пацієнтів з вертикальними аномаліями прикусу, що поєднані із оклюзійними порушеннями та функціональними розладами ланок зубощелепного апарату на фоні попередніх протетичних реставрацій. Все, вище викладене, реалізовано шляхом розробки алгоритму діагностики, комплексного лікування та удосконалення алгоритму фіксації незнімної ортодонтичної апаратури в процесі проведення ортодонтичної корекції в кожному окремому випадку.
Об’єкт дослідження: зубні ряди дорослих пацієнтів з денто- альвеолярною формою глибокого прикусу, наявними реконструктивними реставраціями, виконаними з використанням різних за хімічним складом стоматологічних матеріалів та оклюзійними порушеннями.
Предмет дослідження: протокол усунення оклюзійних порушень зубів та зубних рядів у дорослих пацієнтів з вертикальними аномаліями прикусу з попередніми протетичними реставраціями, виконаними з різних стоматологічних матеріалів.
