Щевйова У. Д. Вхідні простори житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ століття: стильові та художні особливості оздоблення. Житлові споруди Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. (прибуткові багатоквартирні будинки, особняки та вілли) є важливими об’єктами національної культурної спадщини України, оскільки синтезують в собі провідні технічні та естетичні досягнення свого часу, відображаючи світогляд, самоідентифікацію архітекторів, будівничих та замовників. Житлові споруди демонструють особливості культури повсякденності, адже замовники, як і архітектори, виступали носіями культури епохи. В багатоповерхових прибуткових будинках вхідні простори розміщуються між вхідною брамою та дверима до приватного помешкання, включаючи вестибюль, коридор та сходову клітку, іноді ще допоміжні приміщення. Вхідні простори є невіддільною, необхідною частиною будівлі, адже це спільна комунікаційна зона, яка слугує буфером між публічним і приватним, а також демонструє рівень статусності та смак власника. Відповідно, перед архітекторами і майстрами декоративного мистецтва стояло завдання знайти найкращий варіант композиційного вирішення і художнього оздоблення вестибюлю та сходової клітки, що базується на законах гармонійної єдності функції та краси. Особлива роль у формуванні інтер’єрів споруди, їх художньої виразності належала декоративному мистецтву, адже для оздоблення вхідних просторів житлових споруд архітектори використовували художнє дерево, художній метал, художнє скло, художню кераміку, художні розписи, скульптурні форми, декоративний камінь та інші елементи.
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю проаналізувати стильові та художні особливості оздоблення вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. задля доповнення відомостей про образотворче і декоративне мистецтво в інтер’єрах житлових споруд, а також з метою збереження автентичного декору та популяризації ідеї його професійної реставрації. Крім того, дослідження житлової архітектури таких міст як Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Трускавець, Стрий, Самбір, Дрогобич, Коломия та ін. допоможе сформувати більш цілісну картину декоративного оздоблення вхідних просторів, яке значною мірою залежало від регіональних та соціально-економічних чинників.
Мета роботи — визначити особливості художнього вирішення вхідних просторів в житловій архітектурі Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше комплексне художнє оздоблення вхідних просторів в структурі житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. є окремим об’єктом наукового дослідження. У роботі проаналізовано (за збереженими об’єктами, архівними матеріалами) картину створення житлових споруд Східної Галичини того часу. Результати роботи відкривають можливості для проведення подальших досліджень вхідних дверей та в’їзних брам, парадних сходів, керамічних метлахських плиток, терацових покриттів підлоги, вітражів, художніх розписів, декоративної ліпнини та інших видів декоративно мистецтва в оздобленні вхідних просторів за окремими типами орнаментальних мотивів, так і для детальнішого аналізу існуючих типологічних груп. За типологічними, стилістичними і архітектурно-розпланувальними ознаками вперше класифіковано житлові об’єкти на території Східної Галичини, встановлено імена окремих архітекторів, інженерів, майстрів декоративного мистецтва, складено перелік підприємств, майстерень, фірм, досліджено і структуровано близько тисячі об’єктів житлової архітектури кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Важливою складовою джерельної бази наукової роботи стали фотоматеріали натурних обстежень, здійснені дисертанткою упродовж 2014-2023 рр., адже одноосібно було зібрано весь ілюстративний матеріал у містах і містечках Східної Галичини.
Здійснивши аналіз стилістичних та естетичних аспектів вхідних просторів, можна стверджувати, що в більшості випадків будівничі виступали як організатори і керівники загальної програми формотворення. Тому вхідні простори оздоблювалися відповідно до стилістики споруди, з урахуванням побажань замовника та індивідуальної авторської манери архітектора. Доведено, що оздоблення житлових споруд проєктувалося і виконувалося на трьох основних рівнях: фасад — вхідний простір — інтер’єр. Також архітектори намагалися комплексно вирішувати оформлення вхідних приміщень: стеля — стіни — підлога, тому часто художні теми, розвинуті на фасадах будівель, продовжувалися у вхідних просторах та житлових інтер’єрах.
Проаналізовано основні орнаментальні схеми, які притаманні практично усім елементам декору вхідних просторів: геометричний (на основі використання орнаментального мотиву кола, квадрата, паралелепіпеда, ромба), рослинний (на основі декоративних зображень квітів, листя, пагонів, пелюсток) та геометрично-рослинний (комбінований).
