Сабанюк Т. Р. Організація взаємодії між слідчим та оперативними підрозділами під час виявлення та розслідування умисних вбивств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація спрямована на вирішення теоретичних і практичних питань організації взаємодії між слідчим та оперативними підрозділами під час виявлення та розслідування умисних вбивств.
Для визначення проблематики дослідження було здійснено вивчення наукового доробку в галузях теорії кримінального процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності на предмет стану та ступеню вивчення питань організації взаємодії між слідчим та оперативними підрозділами під час виявлення та розслідування кримінальних правопорушень і, зокрема, умисних вбивств. В результаті з’ясовано, що навіть якщо наукові праці чи їх окремі частини, наприклад, щодо особливостей розслідування окремих різновидів кримінальних правопорушень – тих же умисних вбивств, містили у своїй назві вказівку на організацію взаємодії між слідчим та оперативними підрозділами як на предмет дослідження, це, як правило, не визначало того, що безпосередньо питанням організації такої взаємодії в повній мірі буде приділена увага. В теорії відбулося розмивання поняття організації взаємодії у загальному відносно нього понятті взаємодії між слідчим та оперативними підрозділами під час виявлення та розслідування кримінального правопорушення. Спираючись на гіпотезу, що організація взаємодії є ключовою складовою забезпечення спільного вирішення слідчим та оперативними підрозділами завдань щодо швидкого, повного та неупередженого розкриття та розслідування кримінального правопорушення, притягнення до відповідальності винних осіб та вирішення інших завдань кримінального провадження, визначено, що без чітких уявлень про зміст,сутність та структуру організації взаємодії слідчого та оперативними підрозділами не можна забезпечити на системній основі якісну реалізацію їх спільної діяльності при виявленні та розслідуванні злочинів. Констатовано, що умисні вбивства є злочинами, вчинення яких завжди спричиняє значний суспільний резонанс, за результатами розслідування яких суспільство оцінює якість роботи правоохоронних органів. Саме тому проблематика організації взаємодії між слідчим та оперативними підрозділами під час виявлення та розслідування цих злочинів визначена як актуальна для теорії та практики розслідування кримінальних правопорушень.
Визначені компоненти моделей організації взаємодії між оперативним підрозділом та слідчим при виявленні в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності готування до вчинення, вчинення умисного вбивства та стратегічному та тактичному рівнях – суб’єкти (керівник підрозділу кримінальної поліції, слідчого підрозділу територіального підрозділу Національної поліції, керівники кримінальної поліції, слідчого управління на рівні регіонального управління Національної поліції, керівники регіонального управління Національної поліції, керівники кримінальної поліції та органу досудового розслідування на рівні керівництва Національної поліції, співробітник оперативного підрозділу, в провадженні якого є оперативно-розшукова справа), завдання (організація якісної роботи оперативних підрозділів та слідчих щодо припинення фактів готування, замаху на вчинення умисних вбивств та забезпечення притягнення винних до кримінальної відповідальності), засоби (управлінські, процесуальні рішення та дії) та умови організації взаємодії (нормативно-правова регламентація, матеріально-технічне, кадрове забезпечення та оперативно-розшукові ситуації, які складаються при організації взаємодії при виявленні в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності готування до вчинення, вчинення умисного вбивства). З’ясовано, що оптимальним для забезпечення своєчасності прийняття рішення про припинення провадження в оперативно-розшуковій справі, скерування її матеріалів до органу досудового розслідування для внесення відомостей до ЄРДР для припинення протиправних дій особи, спрямованих на вчинення умисного вбивства, з одночасним фіксуванням таких дій у кримінальному провадженні є прийняття рішення про закріплення за оперативно-розшуковою справою слідчого одразу
після одержання первинної інформації щодо готування особи до вчинення умисного вбивства.
Також, виходячи з широкого спектру складів злочинів, які передбачають кримінальну відповідальність за умисне заподіяння смерті іншій людині та є підслідними різним органам досудового розслідування, обґрунтована потреба у врегулюванні на рівні відповідного міжвідомчого нормативно-правового акту з питань створення та організації роботи міжвідомчих слідчо-оперативних груп у кримінальних провадженнях, і не тільки щодо умисного заподіяння смерті іншій особі, які передаються від одного органу досудового розслідування до іншого з метою забезпечення стабільності та інтенсивності роботи у таких крим. провадженнях
