Дисертаційну роботу присвячено визначенню сутності та особливостей адміністративно-правового забезпечення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, а також розробленню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері.
Доведено, що сутність безпеки на автомобільному транспорті загального користування як об’єкта нагляду (контролю) можна розкрити крізь такі особливості: особлива мета та перелік завдань, які стоять перед забезпеченням безпеки на автомобільному транспорті загального користування; нерозривний зв’язок з новітніми соціально-економічними, урбанізаційними реаліями та підходами до розуміння транспорту; спрямованість на модернізацію громадського транспорту, розвиток вуличної мережі з урахуванням забезпечення її пріоритетів; адаптація міського простору до пересування вразливих учасників дорожнього руху; спрямованість на позитивні зміни у навколишньому середовищі за рахунок використання екологічно чистих енергетичних ресурсів; формування культури безпеки, а також лідерства у сфері безпеки; врахування інтересів національної безпеки; спрямованість на проведення освітніх заходів з безпеки дорожнього руху; використання новітніх інструментів обробки великої кількості доступних даних за допомогою інтелектуальних систем.
Констатовано, що ключові особливості державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування зводяться до наступних: в основі нагляду (контролю) лежать управлінські процеси; на процес управління впливають технологічні інновації, специфічна цифрова реальність, у якій функціонують, трансформуються, еволюціонують суспільні відносини; механізми соціальної перцепції державного нагляду (контролю) багато в чому пов’язані з механізмами участі громадської у здійсненні контролю; внутрішньою, ціннісною основою дієвості контрольно-наглядової діяльності суб’єктів публічного адміністрування є морально-етичне лідерство; сучасний державний нагляд (контроль) передбачає інформаційні канали (месенджери, програми тощо) анонімного зв’язку з населенням та документування перевірок і розслідувань з використанням цифрових та інтерактивних механізмів; інструментом забезпечення неухильності та точності нагляду (контролю) виступає його ретельне планування як на рівні загальнодержавних стратегій, так і на рівні щоденних планів роботи; емоційно-вольова культури здійснення державного нагляду (контролю) виступає професійно значущою якістю публічних службовців.
З’ясовано, що до завдань державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування належать: забезпечення оптимального управління державою, усіма одиницями системи управління та функціонування цих елементів у тісній співпраці та узгодженості; забезпечення ефективного управління транспортними потоками; економія грошових і негрошових ресурсів та мінімізація негативного впливу соціально-економічних, технічних та екологічних чинників; забезпечення ефективного застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у транспортних системах усіх рівнів; створення безпечної, доступної, економічної, надійної та екологічно чистої системи громадського пасажирського транспорту.
Відмічено, що межі державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування виражено у: напрямках та особливостях розвитку науки та техніки; обмеженнях у сфері охорони здоров’я з поширенням епідемій і пандемій; специфічних обмеженнях, передбачених правовим режимом воєнного стану; громадській думці, особливо поширюваній за допомогою сучасних соціальних мереж; культурних засадах існування суспільства, зокрема в адміністративній культурі; погодних факторах; положеннях вітчизняних нормативно-правових актів; компетенції суб’єктів нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування.
Узагальнено, що на сьогоднішній день є необхідність вдосконалення безпеки на автомобільному транспорті загального користування в ході співпраці країн-учасниць Східного партнерства Європейського Союзу, розробки відповідних напрямків міжнародного співробітництва та спільних проєктів, у тому числі наукових ініціатив та програм задля налагодження спільних досліджень проблем транспортної безпеки, надання грантів та стипендій для підтримки дослідницьких проєктів.
Встановлено, що наразі є необхідність в оновлених етичних стандартах діяльності публічних службовців передбачити недопустимість порушення морально-етичних норм в ході здійснення державного нагляду (контролю). При цьому важливим у такому документі є максимально деталізувати, що входить до цих морально-етичних норм, що є дисципліною у публічній службі, якою має бути естетична культура публічного службовця, на чому має ґрунтуватися професійне спілкування та що є категорично неприйнятним у такому спілкуванні.
