Дисертаційна робота містить нове вирішення актуального науковопрактичного завдання в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» (спеціальність 222
«Медицина») - удосконалення прогнозування перебігу та обґрунтування
підходів до ведення пацієнтів з фібриляцією передсердь, що перенесли
коронавірусну хворобу (COVID-19).
Для реалізації поставлених мети і завдань було проведене відкрите
проспективне порівняльне одноцентрове дослідження, в якому проаналізували
дані, отримані при клінічному, інструментальному та лабораторному обстеженні
248 людей: 165 пацієнтів з ФП (116 основної групи і 49 1-ї контрольної групи), 22
пацієнта зі шлуночковою екстрасистолією та передсердную екстрасистолією (2-ї
контрольної групи), 41 пацієнт з іншими порушеннями ритму та провідності
серця, що були виявлені в ході скрінінгового дослідження, і в основну частину
роботу не увійшли і 20 практично здорових людей (3-ї контрольної групи).
На першому етапі досліджень був проведений скрінінговий аналіз видів
порушення ритму та провідності серця, з якими пацієнти, що перенесли інфекцію
COVID-19, госпіталізувались у відділення клінічної аритмології та
електрофізіології Державної установи «Національний науковий центр «Інститут
кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» Національної академії медичних наук
України» протягом 15 місяців: з 20.09.2020 р. по 21.12.2021 р. При цьому був
встановлений наступний відсоток зустрічаємості цих аритмій у 179
госпіталізованих пацієнтів (в порядку зменшення): фібриляція передсердь - 116
3
осіб (64,8 %): пароксизмальна форма – у 49 пацієнтів (27,4 %), персистуюча
форма – у 45 пацієнтів (25,1 %), постійна форма – у 22 пацієнтів (12,3 %).
Інші порушення ритму і провідності серця були причиною госпіталізації для 63
пацієнтів (35,2 %), що обуло вірогідно менше (p<0,001), ніж ФП.
Результати скрінінгового дослідження пацієнтів, які перенесли інфекцію
COVID-19, та госпіталізувались в клініку, свідчать, що коронавірусна
хвороба значно погіршує перебіг ФП. Так, у більшості пацієнтів - 65 % (тобто
практично у 2/3 від загальної кількості) після КХ причиною госпіталізації була
фібриляції передсердь (ФП) (p<0,001). Перебіг ФП після КХ вірогідно клінічно
погіршився у 60 з 80 пацієнтів (75,0 %) (p<0,001), хто мав цю аритмію до інфекції
COVID-19. У 31 % пацієнтів ФП вперше була виявлена в середньому через 2
місяця після перенесеної КІ і її можна розглядати як “de novo”.
В основну частину обстеження після скрінінгу було включено 207 людей. З
них 116 пацієнтів з ФП в віці від 35 до 80 років в середньому 63,8 ± 0,6 років: 56
чоловіків і 60 жінок, що від 1 до 12 місяців тому (в середньому 5,1 ± 0,2 міс.)
перенесли інфекцію COVID-19. Вони склали основну групу обстежених хворих.
В якості першої контролю (К1) було обстежено 49 пацієнтів з ФП, що не
мали в анамнезі КІ: 34 чоловіка та 15 жінок в віці від 35 до 80 років (середній вік
59,0 ± років). За кількістю у відсотках пацієнтів з пароксизмальною,
персистуючою та постійною формами ФП, групи обстежених пацієнтів були
співставними.
В якості другої групи контролю (К2) була сформована група з пацієнтів, хто
переніс КІ, але у яких не розвилась ФП. В цю групу увійшли 22 людини,
госпіталізованих в клініку з діагнозом екстрасистолія: 8 з суправентрикулярними і
14 зі шлуночковими передчасними збудженнями.
Контрольна група практично здорових людей (К3) - 20 чоловік, була
створена для отримання референтних значень під час проведення лабораторних
досліджень.
4
Встановлено, що пацієнти з ФП, які перенесли КХ були в середньому на 2,8
роки старше і мали значну коморбідність. Так, СН І-ІІА стадії була у 92 %
пацієнтів, при чому в більше ніж половині випадків – в 51 % це була СН ІІ А
стадії, АГ зустрічалась у 83 % пацієнтів, вище САТ і ДАТ на момент включення в
дослідження, ІХС мали 60 % пацієнтів; надлишкова маса тіла чи ожиріння
зустрічалось в 60 % випадків, МК в анамнезі був у 28 % обстежених, ЦД мали 12
% пацієнтів, а діагноз МКМП був встановлений у 5 % пацієнтів. Серед пацієнтів,
які перенесли КХ та мали ФП до цієї інфекції було достовірно значно більше
жінок, ніж чоловіків, як в порівнянні між ними, де було співвідношення 1,16:1,0,
так і в порівнянні з групою контролю, де було співвідношення 0,44:1,0, (p<0,001).
В наслідок цього, серед пацієнтів з ФП, які перенесли КХ в порівнянні з
пацієнтами групи контролю, в яку увійшли особи, з ФП але без COVID-19 в
анамнезі, було вірогідно в 1,6 разів більше людей, що мали за шкалою CHADS2-
VASc2 3 бали і вище, тобто високий ризик тромбозу, та в 2,1 разів більше тих, хто
мав за шкалою HASBLED 2 бали і вище, тобто середній і високий ризик кровотеч.
