Стасишена О. В. Фібриляція передсердь у пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19): особливості перебігу та прогноз

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001655

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.613.178

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Анотація

Дисертаційна робота містить нове вирішення актуального науковопрактичного завдання в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» (спеціальність 222 «Медицина») - удосконалення прогнозування перебігу та обґрунтування підходів до ведення пацієнтів з фібриляцією передсердь, що перенесли коронавірусну хворобу (COVID-19). Для реалізації поставлених мети і завдань було проведене відкрите проспективне порівняльне одноцентрове дослідження, в якому проаналізували дані, отримані при клінічному, інструментальному та лабораторному обстеженні 248 людей: 165 пацієнтів з ФП (116 основної групи і 49 1-ї контрольної групи), 22 пацієнта зі шлуночковою екстрасистолією та передсердную екстрасистолією (2-ї контрольної групи), 41 пацієнт з іншими порушеннями ритму та провідності серця, що були виявлені в ході скрінінгового дослідження, і в основну частину роботу не увійшли і 20 практично здорових людей (3-ї контрольної групи). На першому етапі досліджень був проведений скрінінговий аналіз видів порушення ритму та провідності серця, з якими пацієнти, що перенесли інфекцію COVID-19, госпіталізувались у відділення клінічної аритмології та електрофізіології Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» Національної академії медичних наук України» протягом 15 місяців: з 20.09.2020 р. по 21.12.2021 р. При цьому був встановлений наступний відсоток зустрічаємості цих аритмій у 179 госпіталізованих пацієнтів (в порядку зменшення): фібриляція передсердь - 116 3 осіб (64,8 %): пароксизмальна форма – у 49 пацієнтів (27,4 %), персистуюча форма – у 45 пацієнтів (25,1 %), постійна форма – у 22 пацієнтів (12,3 %). Інші порушення ритму і провідності серця були причиною госпіталізації для 63 пацієнтів (35,2 %), що обуло вірогідно менше (p<0,001), ніж ФП. Результати скрінінгового дослідження пацієнтів, які перенесли інфекцію COVID-19, та госпіталізувались в клініку, свідчать, що коронавірусна хвороба значно погіршує перебіг ФП. Так, у більшості пацієнтів - 65 % (тобто практично у 2/3 від загальної кількості) після КХ причиною госпіталізації була фібриляції передсердь (ФП) (p<0,001). Перебіг ФП після КХ вірогідно клінічно погіршився у 60 з 80 пацієнтів (75,0 %) (p<0,001), хто мав цю аритмію до інфекції COVID-19. У 31 % пацієнтів ФП вперше була виявлена в середньому через 2 місяця після перенесеної КІ і її можна розглядати як “de novo”. В основну частину обстеження після скрінінгу було включено 207 людей. З них 116 пацієнтів з ФП в віці від 35 до 80 років в середньому 63,8 ± 0,6 років: 56 чоловіків і 60 жінок, що від 1 до 12 місяців тому (в середньому 5,1 ± 0,2 міс.) перенесли інфекцію COVID-19. Вони склали основну групу обстежених хворих. В якості першої контролю (К1) було обстежено 49 пацієнтів з ФП, що не мали в анамнезі КІ: 34 чоловіка та 15 жінок в віці від 35 до 80 років (середній вік 59,0 ± років). За кількістю у відсотках пацієнтів з пароксизмальною, персистуючою та постійною формами ФП, групи обстежених пацієнтів були співставними. В якості другої групи контролю (К2) була сформована група з пацієнтів, хто переніс КІ, але у яких не розвилась ФП. В цю групу увійшли 22 людини, госпіталізованих в клініку з діагнозом екстрасистолія: 8 з суправентрикулярними і 14 зі шлуночковими передчасними збудженнями. Контрольна група практично здорових людей (К3) - 20 чоловік, була створена для отримання референтних значень під час проведення лабораторних досліджень. 4 Встановлено, що пацієнти з ФП, які перенесли КХ були в середньому на 2,8 роки старше і мали значну коморбідність. Так, СН І-ІІА стадії була у 92 % пацієнтів, при чому в більше ніж половині випадків – в 51 % це була СН ІІ А стадії, АГ зустрічалась у 83 % пацієнтів, вище САТ і ДАТ на момент включення в дослідження, ІХС мали 60 % пацієнтів; надлишкова маса тіла чи ожиріння зустрічалось в 60 % випадків, МК в анамнезі був у 28 % обстежених, ЦД мали 12 % пацієнтів, а діагноз МКМП був встановлений у 5 % пацієнтів. Серед пацієнтів, які перенесли КХ та мали ФП до цієї інфекції було достовірно значно більше жінок, ніж чоловіків, як в порівнянні між ними, де було співвідношення 1,16:1,0, так і в порівнянні з групою контролю, де було співвідношення 0,44:1,0, (p<0,001). В наслідок цього, серед пацієнтів з ФП, які перенесли КХ в порівнянні з пацієнтами групи контролю, в яку увійшли особи, з ФП але без COVID-19 в анамнезі, було вірогідно в 1,6 разів більше людей, що мали за шкалою CHADS2- VASc2 3 бали і вище, тобто високий ризик тромбозу, та в 2,1 разів більше тих, хто мав за шкалою HASBLED 2 бали і вище, тобто середній і високий ризик кровотеч.

Публікації

Talaieva T., Sychov O., Marchenko O., Tretyak I., Vasilinchuk N., Getman T., Romanova O., Stasyshena O., Vavilova L. Subpopulations of lymphocytes and monocytes in blood of patients with atrial fibrillation or atrial flutter associated with hypertension // Cell and Organ Transplantology. 2022; 10(2): 74-79. DOI: https://doi.org/10.22494/cot.v10i2.141.

Sychov O.S., Talaieva T.V., Nesukay E.G., Romanova O.M., Getman T.V., Ilchyshyna O.Ya., Stasyshena O.V., Vavilova L.L. Arrhythmias including atrial fibrillation clinical course after coronavirus infection. Світ медицини та біології. 2022. № 1 (79): 135 – 139. DOI 10.26724/2079-8334-2022-1-79-135-139.

Стасишена О.В., Сичов О. С. Порушення ритму та провідності серця у хворих після перенесеної інфекції COVID-19: фокус на фібриляцію передсердь і відновлення синусового ритму. // Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2023; 31(3): 87-92. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(03)/SS044-8792

Sychov O.S., Stasyshena O.V., Mikhalieva T.V., Torbas O.O., Husarchuk A.G. The influence of the transmitted іnfection of COVID-19 on the prevalence and course of atrial fibrillation in hospitalized patients. Світ Медицини та Біології. 2023; 3(85): 171-174, DOI: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2023-3-85-171-174

Сичов О. С., Стасишена О. В. Вплив перенесеної інфекції COVID-19 на розвиток фібриляції передсердь та зміни її перебігу залежно від клінікоанамнестичних даних // Український кардіологічний журнал, 2023 (30): 31- 39. https://doi.org/10.31928/2664-4479-2023.5-6.3139.

Сичов О. С., Стасишена О. В., Талаєва Т. В., Гавриленко Т. І., Гетьман Т. В., Срібна О. В., Марченко О. Я. Стан системного запалення, імунної системи, ліпідного профілю та електролітів у пацієнтів із фібриляцією передсердь після COVID-19. Світ Медицини та Біології. 2024;1(87):166-171 DOI 10.26724/2079-8334-2024-1-87-166-171.

Схожі дисертації