Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення управління фінансово-економічною безпекою бізнесу в системі глобального інформаційного середовища.
Аналіз тенденцій цифровізації та їх вплив на розвиток фінансово-економічної безпеки бізнесу. Визначено основні напрямки тенденцій цифровізації: глобалізація бізнес-процесів, що дозволяє компаніям обслуговувати клієнтів по всьому світу, значно розширюючи ринок збуту та відкриваючи нові можливості для зростання за умови розробки ефективної стратегії конкуренції; підвищення ролі інтелектуальних ресурсів, які є драйверами інновацій, розвитку нових продуктів, послуг та технологій, а також обробки великих обсягів даних для створення цінності; зростання важливості цифрової грамотності у всіх аспектах життя через необхідність використання цифрових інструментів та платформ для ефективної роботи, навчання та соціальної взаємодії. Визначено, що розвиток цифрової економіки відбувається на перехресті новітніх технологічних досягнень, серед яких можна виділити штучний інтелект, робототехніку, інтернет речей, хмарні розрахунки, аналітику великих масивів даних та технологію 3D-друку. Ключовими трендами цифровізації визначено: Е-комерцію (розширення інтернет-платформ, методик і засобів для онлайн-продажу товарів і послуг за допомогою цифрових інструментів), Е-банкінг (об’єднує надання різноманітних банківських та фінансових послуг через електронні канали та за допомогою телекомунікаційних технологій), Е-урядування (застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного менеджменту). Доведено, що основою для розвитку фінансово-економічної безпеки бізнесу служить розвинена ІТ індустрія. Україна демонструє вражаючі досягнення у розвитку ІТ сектору, зокрема у 2021 році ІТ галузь зайняла лідируючі позиції за обсягом експорту послуг. Потенціал цифрової трансформації підсилюється наявною системою ІТ освіти, яка щорічно забезпечує значну кількість кваліфікованих спеціалістів для ІТ-індустрії. Однак, існують перепони, що уповільнюють цифрову інтеграцію місцевих підприємств, галузей, а також державного та місцевого управління. До них належать значні розбіжності у доступності цифрових ресурсів та послуг, низька інноваційна активність, обмежені цифрові компетенції та культура, а також неоптимальне законодавче та інституційне регулювання цифрової економіки.
Охарактеризовано механізм управління фінансово-економічною безпекою бізнесу, під яким запропоновано розуміти комплексну систему організаційних, методичних та інструментальних заходів, спрямованих на ідентифікацію, аналіз та мінімізацію внутрішніх та зовнішніх ризиків, що можуть негативно вплинути на стабільність та розвиток підприємства. Цей механізм включає в себе процеси встановлення цілей фінансово-економічної безпеки, вибору стратегій і тактик їх досягнення, розробки та впровадження конкретних заходів з управління ризиками, контролю та аудиту ефективності вжитих заходів. Охарактеризовано цілі фінансово-економічної безпеки: захист активів (забезпечення фізичного та юридичного захисту майна, фінансових ресурсів та інтелектуальної власності від крадіжки, шахрайства, вандалізму тощо), забезпечення ліквідності (підтримка достатнього рівня готівкових коштів та ліквідних активів для забезпечення поточних зобов’язань), мінімізація ризиків (ідентифікація, аналіз та заходи щодо зниження фінансових, операційних, ринкових, правових та інших ризиків), забезпечення прибутковості та дотримання законодавства.
