У дисертації вперше здійснено теоретичне осмислення й узагальнення теоретичних засад та організаційно-методичних особливостей формування глобальної компетентності студентів закладів вищої освіти США.
Виявлено, що формування глобальної компетентності є однією з основних концепцій в освітній філософії США, яка бере свій початок з 50-х років ХХ століття у контексті громадянської освіти, передбачаючи міжнародну обізнаність, яка згодом еволюціонувала в глобальну обізнаність. Встановлено, що в науково-педагогічній літературі досі не існує єдиного загальноприйнятого визначення терміну «глобальна компетентність». Залежно від академічної дисципліни та педагогічного підходу термінологічний базис досліджуваного педагогічного феномену охоплює, але не обмежується такими поняттями, як «глобальна громадянськість», «космополітична громадянськість», «транснаціональна громадянськість» тощо.
З’ясовано, що досліджуваний педагогічний феномен глобальної компетентності вирізняється трьома основними підходами до його тлумачення, як-от: підхід, заснований на міжкультурній компетентності; підхід, заснований на глобальній свідомості; підхід, заснований на глобальній суспільно значущій діяльності. Відповідно до визначених підходів узагальнено поняття глобальної компетентності як певного комплексу знань, умінь, ставлень та цінностей, необхідних індивіду для того, щоб розуміти загальні міжнародні питання та нагальні проблеми сучасного світу, мати можливість вчитися та працювати з людьми з різних мовних та культурних середовищ, вільно володіти іноземною мовою та бути активним учасником взаємозалежної світової спільноти шляхом громадянської залученості.
На основі аналізу нормативних документів у сфері глобальної освіти у США та бесід з американськими освітянами виокремлено чотири основні організаційно-педагогічні умови, що у комплексному поєднанні сприяють формуванню глобальної компетентності американських студентів (актуалізація ролі загальної підготовки на бакалавраті у формуванні глобальної компетентності студентів; міждисциплінарне інтегрування знань у формуванні глобальної компетентності студентів; інтернаціоналізація вищої освіти; підготовка викладачів вищої школи з урахуванням контексту глобальної освіти). Узагальнено форми (аудиторні та позааудиторні) і методи (зокрема інтерактивні), спрямовані на формування глобальної компетентності студентів у вищій школі США.
Здійснено порівняльний аналіз стану розробленості проблеми формування глобальної компетентності студентів закладів вищої освіти США й України та на його основі розроблено рекомендації щодо творчого втілення конструктивних ідей американського педагогічного досвіду в українському освітньому середовищі.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його матеріали (фактичні дані, форми та методи, які забезпечують формування глобальної компетентності студентів), теоретичні положення та висновки, обґрунтовані у дисертації, можуть використовувати українські вчені для вивчення актуалізованих у дослідженні проблем. Здобуті результати можуть бути застосовані з метою вдосконалення процесу формування глобальної компетентності українських студентів; модернізації глобальної освіти під час загальної підготовки на бакалавраті у вищій школі України, з одного боку, задля посилення якості та конкурентоспроможності закладів вищої освіти на світовому ринку освітніх послуг, а з іншого, – для виховання свідомих та відповідальних громадян українського суспільства та світу в цілому. Інформаційний ресурс дисертації доцільно використовувати в дослідженнях із загальної педагогіки, історії педагогіки, порівняльної педагогіки, соціології освіти; у викладанні освітніх компонентів з педагогіки вищої школи, громадянської освіти, сталого розвитку, міжкультурної комунікації, освітнього менеджменту, законодавчого забезпечення вищої освіти для студентів освітнього ступеня «бакалавр» та «магістр». Прогностичний потенціал дослідження уможливлює розроблення концепцій інтегрування вищої школи України до світового освітнього середовища на основі запропонованих рекомендацій з упровадження конструктивних ідей американського педагогічного досвіду на державному, інституційному й індивідуальному рівнях.
