У дисертації концепт визначено як ментальну репрезентацію знання, що змінюється під впливом особистих характеристик, таких як освіта, соціальний статус, культура та релігія. Він об'єднує вербальні та невербальні компоненти знання про об'єкт і впливає на пізнання та комунікацію індивіда. Об’єктом дослідження є концепт DEATH в англомовному дискурсі, а предметом — його мовні вияви, які реалізують синергетичний характер концепту. Доведено, що повне розуміння концептів виходить за межі лінгвокультурних та лінгвокогнітивних підходів, які взаємодоповнюють один одного. Концепт є ментальним утворенням у свідомості індивіда, що слугує містком до культурної концептосфери соціуму, а також одиницею культури, яка фіксує колективний досвід. Лінгвокогнітивний аналіз простежує шлях від індивідуальної свідомості до культурних узагальнень, тоді як лінгвокультурологічний аналіз йде в протилежному напрямку. Синергетичний підхід висвітлює, як з хаосу через самоорганізацію виникає порядок. Концепт розглядається як гомеостатична система з фрактальною структурою, що виявляє тенденцію до самоподібності. Це відкриває нові перспективи для розуміння когнітивних процесів вербалізації концептів. На основі синергетики розроблено лінгвосинергетичну модель концепту як структури, що самостійно організовується у гомеостатичну систему. Дослідження підтвердило фрактальну природу концепту, підкреслюючи самоподібність, динамічність та рекурсивність, де кожен елемент містить інформацію про ціле. Розвиток концепту проходить через фази з можливістю трансформації. Ця модель підкреслює безперервну еволюцію концепту у вигляді взаємозалежних тимчасових станів. Лінгвосинергетичний підхід відкриває нові можливості для аналізу багаторівневих структур. Соціокультурний аспект концепту DEATH в англомовному контексті показує, як мова інтерпретує смерть, допомагаючи формувати цілісне розуміння концепту. Концептуальні метафори DEATH підкреслюють його різноманітні інтерпретації: зміна стану, кульмінація життя, полегшення страждань чи перехід до іншого стану. Асоціативні експерименти виявили, що англомовне суспільство концептуалізує смерть через втрату, страх невідомого, релігійні переконання та невизначеність. Практичне застосування методики лінгвальних мереж дозволило розробити методику для виявлення депресивних станів серед молоді, яка уникає відкритих розмов про смерть.
