Дисертаційна робота “Проблематика ідентичності в романістиці Фредеріка Беґбеде: простір пам’яті, синергетика, поетика, інтертекст» аналізує проблему ідентичності в романах Фредеріка Беґбеде через призму пам'яті, синергетики, поетики та інтертексту. Вона ґрунтується на теоретичних засадах ідентичності, таких як культурна, історична, наратологічна, автобіографічна та сімейна пам'ять, а також синергетика та дискурс, поетика і інтертекст. Робота розглядає автобіографічні та автофікційні аспекти творів Фредеріка Беґбеде, підкреслюючи їх значення для сучасної літератури.
Дослідження показує, що вивчення ідентичності повинно враховувати когнітивні, культурні та цифрові аспекти, які впливають на формування "Я". Розмежування між автобіографічними та автофікційними складовими підкреслює їх роль як інструментів саморефлексії та комунікації. Аналіз творів Фредеріка Беґбеде демонструє, як пам'ять формує ідентичність через літературні наративи.
Синергетика дозволяє розглядати особистість як динамічну систему, що взаємодіє з зовнішнім середовищем, змінюючи свої параметри. Поетичний аналіз творів фокусується на наративних техніках, композиції та хронотопних особливостях. Інтертекстуальність розкриває взаємодію текстів і їх роль у формуванні ідентичності.
Романістика Фредеріка Беґбеде робить значний внесок у культурну та літературну мозаїку Франції і пропонує ширший коментар до динаміки сучасного постіндустріального, постмодерного суспільства. Наше дослідження підкреслює важливість наративів Фредеріка Беґбеде для розуміння та орієнтації в комплексних елементах сучасного буття та суспільних конструкцій. Така оцінка дає глибше розуміння того, як глобальна культурна динаміка впливає на формування особистої та літературної ідентичності.
Переосмислення авторської ідентичності через художню літературу на прикладі романістики Фредеріка Беґбеде слугує важливим підґрунтям для розуміння складної динаміки сучасної літератури. Досліджуючи злиття особистої ідентичності та творчого самовираження, підкреслено глибокий вплив авторської інтроспекції на формування наративних структур та розвиток критичного ставлення читачів до багатогранних складнощів сучасного суспільства, виражених комплексністю концепту ідентичності.
Методологічною основою дослідження є герменевтичний аналіз, який дозволив провести глибоке інтерпретаційне вивчення текстів, зосередившись на розумінні суб'єктивного значення наративів Фредеріка Беґбеде та дослідити, як ідентичність конструюється і передається за допомогою самоорганізованих систем, літературних прийомів та наративних структур. Порівняльний літературознавчий аналіз допоміг виявити подібності та відмінності між автобіографічними та автофікційними наративами письменника. Метод рецептивної естетики застосовується в контексті аналізу окремого твору, що дозволяє врахувати вплив ролі читача в інтерпретації та формуванні смислової канви наративу. Культурно-історична контекстуалізація використовується для оцінки впливу глобалізації на авторську ідентичність Фредеріка Беґбеде. Також використано методи синергетичного та інтертекстуального аналізів.
Літературознавчий аналіз, що знаходиться в постійному розвитку, створює підґрунтя для подальшого вивчення складної взаємодії між авторською ідентичністю та її художніми репрезентаціями. Трилогії Фредеріка Беґбеде про Марка Марроньє та Октава Паранго стали додатковою платформою для дослідження відновлення пам’яті, формування ідентичності, екзистенційних криз, соціального розчарування та пошуку автентичності в умовах всепроникної глобалізації, зростаючої комерціалізації та споживання, культури скасування, соціальної амнезії та інших проблем сучасності.
Дисертація представляє собою комплексне дослідження проблеми ідентичності в романістиці Фредеріка Беґбеде. Завдяки детальному аналізу його автобіографічних та автофікційних романів через призму синергетики, поетики та інтертексту, дослідження проливає світло на складну взаємодію, пропонуючи унікальний погляд на сучасний літературний ландшафт. Результати нашого дослідження не лише можуть дати нове розуміння романістики Фредеріка Беґбеде, але й роблять внесок у ширший дискурс про ідентичність у літературі.
