Терещенко С.І. Фразеологічна підсистема ідіостилю Володимира Короткевича.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі гуманітарних наук за спеціальністю 035 Філологія. – Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Київ, 2024.
Дисертаційна робота присвячена вивченню фразеологічної підсистеми ідіостилю В. Короткевича, класика білоруської літератури другої половини ХХ ст.
Володимир Короткевич (1930–1984) – одна з найяскравіших постатей у білоруській літературі другої половини ХХ ст. Його доробок увійшов до сучасного білоруського літературного канону та вражає широким діапазоном жанрів, у кожному з них згаданий автор досягнув справжньої майстерності. Важливе місце у творчості письменника посідає жанр історичного детективного роману, зачинателем якого в білоруській літературі став саме В. Короткевич. Важко переоцінити вплив цього письменника на літературу й мистецтво Білорусі.
Особливу увагу В. Короткевич приділяв питанню становлення національної свідомості білорусів. Незважаючи на широке коло заслуг письменника перед білоруською літературою й культурою загалом, а також на провідну роль його спадщини в становленні національної свідомості та пробудженні історичної пам’яті білорусів, у сучасній Республіці Білорусь знакові тексти В. Короткевича вилучено з навчальних програм середньої школи. Короткевичева творчість опинилася на периферії літературного офіційного канону, оскільки антиімперські теми й проблеми збереження особистості в умовах деспотії, порушені в поезії й прозі автора, суперечать ідеологічним засадам політики історичної пам’яті білоруського режиму.
Доля й творчість письменника тісно пов’язані з Україною. В. Короткевич навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, недовго вчителював у Таращанському районі Київської області. Цей білоруський письменник, як жоден інший, щедро використовував у своїх текстах українські образи, ідеї, мову. В. Короткевич став творцем новітнього українського міфу в білоруській літературі, що зреалізований за допомогою літературних і мовних засобів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що це перше дослідження ідіостилю білоруського письменника в українському мовознавстві. Уперше показано й проаналізовано фразеологічні оказіоналізми в текстах названого автора, описано способи їхнього творення, показано рівень кодифікації ФО, уживаних у творах В. Короткевича, у фразеографічних кодексах сучасної білоруської літературної мови, проаналізовано некодифіковані фраземи, виявлені в ідіостилі письменника.
У досліджуваному матеріалі виявлено 218 некодифікованих ФО білоруської мови. Названі звороти не були фразеографовані через недосконале вивчення ідіостилю В. Короткевича, а також через обмеження у використанні джерел для добору фразем до складу відповідної норми. Невведення багатьох ФО з мови творів В. Короткевича до фразеографічних кодексів білоруської мови варто пояснювати, серед іншого, ідеологічними обмеженнями, застосовуваними до рецепції творчості письменника.
У текстах В. Короткевича виявлено 180 ФО, кодифікованих у білоруських фразеографічних кодексах.
В історії білоруської літератури творчість В. Короткевича займає особливе місце завдяки ідеям, темам, неповторним сюжетам, образам і мовним виражальним засобам. Проаналізований фраземний склад мови Короткевичевих художніх творів, тематичний розподіл виявлених в ідіостилі письменника ФО, семантика цих зворотів дають підстави кваліфікувати фразеологічну підсистему ідіостилю В. Короткевича не лише як важливу складову наративних стратегій цього класика білоруської літератури, а також як оригінальне джерело поповнення фраземного фонду сучасної білоруської літературної мови.
