У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуальної наукової задачі, а саме вперше побудована математична модель функціонального стану гемодинаміки у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла під час лапароскопічної холецистектосмії при різних методах анестезіологічного забезпечення.
Метою досідження є удосконалення протоколу інтраопераційної інтенсивної терапії у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла під час лапароскопічної холецистектомії шляхом оцінки енергетичної ефективності кровообігу при різних варіантів анестезіологічного забезпечення.
Для реалізації мети та завдань протягом когортного проспективного рандомізованого простого відкритого клінічного дослідження було обстежено 124 хворих з діагнозом жовчнокам'яна хвороба, які мали збільшений індекс Кетле - ожиріння ІІ ступеня, які знаходилися на лікуванні в хірургічному відділенні.
Пацієнти були розподілені на 3 групи: І група — 42 хворих, яким проведено загальну внутрішньовенну анестезію на основі пропофолу через перфузійну систему та фентанілу; ІІ група, 42 хворих, інгаляційний наркоз на основі севофлурану низькопоточним методом і фентанілу; ІІІ група, 40 хворих, яким під час проведення оперативного втручання додатково в протокол інфузійної терапії було додано розчин D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату внутрішньовенно крапельно 150 мг/кг ідеальної маси тіла зі швидкістю 10 мл за хвилину.
Було статистично доведено, що додаткове введення в протокол інтраопераційної інфузійної терапії розчину D-фруктозо-1,6-дифосфату підвищує енергетичну ефективність кровообігу в більшості з точок контрою, а саме: в момент індукції, перфузійний індекс в групах І і ІІІ відовідно склав 4,4±0,1% і 4,8±0,2%, t 1,2 = 3,68; р 1,2 < 0,05; при інтубації, перфузійний індекс в групах І і ІІІ відповідно склав 3,6±0,2% і 4,4±0,4%, t 1,2 = 4,18; р 1,2 < 0,05; при інсуфляції СО2, перфузійний індекс в групах І і ІІІ відовідно склав 3,9+0,1% і 4,8+0,1%, t 1,2 = 3,82; р 1,2 < 0,05; при десуфляції СО2, перфузійний індекс в групах І і ІІІ відовідно склав 3,9+0,2% і 4,8+0,1%, t 1,2 = 4,11; р 1,2 < 0,05; через 3 години після операції, перфузійний індекс ПІ в групах І і ІІІ відовідно склав 4,1±0,2% і 4,7±0,2%, t 1,2 = 3,36; р 1,2 < 0,05.
Було встановлено кореляційні зв’язки між рівнем перфузійного індексу і дозуванням пропофолу у пацієнтів групи І в момент премедикації, -0,42, індукції -0,44, інтубації -0,67, інсуфляції СО2 - 0,72, десуфляція СО2 – 0,76, через 3 години після операції -0,61.
Було встановлено кореляційні зв’язки між рівнем перфузійного індексу і дозуванням пропофолу у пацієнтів групи ІІІ в момент премедикації, -0,32, індукції -0,34, інтубації -0,37, інсуфляції СО2 -0,37, десуфляція СО2 -0,31, через 3 години після операції -0,34.
Дані, отримані під час проведення кореляційного аналізу рівня перфузійного індексу з рівнем адаптації до операційного стресу, виявилися статистично кращими, що підтверджує метод анестезіологічного забезпечення для пацієнтів з ожирінням ІІ ступеня під час проведення лапароскопічної холецистектомії з застосуванням севофлюрана в поєднанні з фентанілом як варіант вибору, що підтвержено більш сталою енергетичною ефективністю кровообігу під час його застосування.
