Дисертаційну роботу присвячено питанням діагностики та лікування
ранніх цервікальних уражень у пацієнток з неплідністю шляхом отримання
нових даних про особливості цервікального імунітету та можливостей
терапевтичного впливу на них.
Неплідність в парі, що її визначають як ненастання вагітності протягом
12 місяців регулярного активного статевого життя без контрацепції (8), вражає
від 10% до 17% всіх пар в світі (Desphande P. et al.,2019). Істинна частота
неплідності є складною для ідентифікації, провідним чином через соціальну
спрямованість захворювання. Від 40 до 50% всіх випадків неплідності в парі
є асоційованими з жіночими чинниками.
Причини жіночої неплідності мають різнорівневе походження. Генетичні,
ендокринні, анатомічні та імунологічні аномалії, а також їх комбінації можуть
бути причиною нереалізації репродуктивної функції [144]. У 85% всіх пар, що
звертаються за допомогою з причини ненастання вагітності, виявляють один з
чинників або їх комбінацію. Наразі в практичній площині виділяють
порушення овуляції (в рамках синдрому полікістозних яєчників зокрема),
порушення прохідності маткових труб (внаслідок їх попереднього
перев'язування, запального інфекційного процесу), ендометріоз як основні
жіночі причини непліддя [16]. Близько 70% всіх жінок з овуляторною
дисфункцією мають синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Решта 15% пар
не мають виявленої причини неплідності (Carson S, Kallen A. 2021).
Сучасні методи лікування неплідності включають стимуляцію овуляції
(гонадотропними гормонами різного походження, антагоністами естрогенів),
реконструктивні операції на маткових трубах та різні види допоміжних
3
репродуктивних технологій (ДРТ). До ДРТ вдаються у разі нез'ясованого
походження неплідності, непрохідності обох маткових труб, відсутності
ефекту від інших методів лікування та у жінок віком старше 38 років (Orumaa
M.et al, 2019).
Ранні цервікальні ураження (РЦУ) можна вважати інтегральним
результатом розладів гормональної та імунної регуляції, а також біоценозу
піхви, тобто провідних механізмів реалізації фертильної функції. До РЦУ
належать цервікальна інтраепітеліальні ураження (СIN) І – ІІІ ступеню, а
також неінвазивна стадія раку шийки матки. Частота РЦУ в Європі перебуває
на рівні 6-7% (Kurtay S, 2022), в Африці – 12-13% (Kyrgiou M. et al., 2022). 95%
всіх випадків цервікальних уражень та раку шийки матки є пов'язаними з
вірусом папіломи людини (ВПЛ) (Stelzle D et al.,2020). Поширеність
інфікування ним в світі коливається в межах 11-13%, найбільшою є в Африці
(24%), в Європі (21%), в Латинській Америці(16%), залежить від молодого
віку, численних статевих партнерів, гормональної контрацепції та паління.
Обчислено, що для трансформації уражень цервікального епітелію,
асоційованих з ВПЛ, в рак шийки матки у жінки з нормальною імунною
системою необхідно від 10 до 20 років, у жінок зі скомпроментованою
імунною системою - від 5 до 10 років [81]. Механізм онкогенної дії ВПЛ
засновано на здатності його включатись в клітинний геном, тобто впливати
на цикл поділу клітин, а в той же час уникаючи системної імунної відповіді
[56]. Лікування РЦУ є дискутабельним питанням, рекомендації коливаються
від однорічного періоду спостереження у жінок молодого віку з CIN 1 без
факторів ризику до хірургічного видалення зміненого епітелію. Хірургічні
методи поділяють на ексцизіційні (передбачають видалення сегменту шийки
матки зі зміненим епітелієм) та аблятивні (руйнування патологічно зміненого
епітелію) [121]. Обидва методи чинять вплив на спроможність шийки матки
виконувати обтураційну функцію під час вагітності та дилятаційну в пологах.
4
Таким чином, непліддя та РЦУ мають досить високу поширеність в
популяції, а також взаємний вплив, дослідженню та мінімалізації якого і
присвячено дане дослідження.
Мета дослідження - удосконалити діагностику та лікування ранніх
цервікальних уражень у жінок з непліддям на підставі вивчення взаємного
патогенетичного впливу.
Матеріали та методи дослідження.
Дослідження проведено за принципом когортного проспективного.
Враховуючи сформульовану мету, до дослідження включали пацієнток, що
звернулись до Київського міського центру репродуктивної медицини
протягом 2019-2023 років ненастання вагітності. Критерієм включення до
дослідження була відсутність вагітності в парі за умови регулярного статевого
життя без контрацепції протягом 1 року.
371 жінок, що відповідали окресленим критеріям, було розподілено на 3
групи залежно від виявленої в результаті обстеження провідної причини
непліддя. І групу створили 128 пацієнток з непліддям, асоційованим з
ановуляцією, ІІ групу - 122 пацієнтка з трубно-перитонеальним походженням
непліддя, ІІІ групу –121 жінка, що мали причиною ненастання вагітності
чоловічі чинники. Контрольну групу (КГ) утворили 125 жінок
репродуктивного віку, що, не маючи скарг, звернулись до Центру для
планового профілактичного огляду.
