Актуальність теми. Лійкоподібна деформація грудної клітки (ЛДГК)–
найчастіша вада розвитку грудної клітки, що проявляється западиною грудини
та ребер, супроводжується різного ступеня функціональними й органічними
порушеннями в системах кровообігу та дихання, психологічними розладами.
Дана вада реєструється із частотою 0,1–0,8 % у популяції. Консервативне
лікування у вакуумному дзвоні (ВД) не стандартизоване щодо часу аплікації
ВД, загальної тривалості лікування, рівня негативного тиску, показань для
конверсії до хірургічної корекції .
Після операції Nuss часто реєструється залишкова деформація або вторинні
деформації грудної клітки, часті післяопераційні ускладнення; є проблемою
хронічний післяопераційний біль у грудній клітці.
Таким чином, відсутність чітких критеріїв до визначення доцільності
консервативної терапії при ЛДГК та протоколів її проведення, високі ризики
хірургічного лікування, відсутність систематизованих підходів до кастомізації
операції Nuss при різних анатомічних типах ЛДГК, наявність вторинних та
залишкових деформацій грудної клітки, відсутність обґрунтованих критеріїв до
вибору кількості та розмірів коригувальних пластин, хронізація
післяопераційного больового синдрому залишаються невирішеними питаннями
та визначають актуальність обраної теми дослідження.
Мета дослідження. Покращити результати лікування дітей із ЛДГК шляхом
визначення чітких показань до консервативного та хірургічного лікування,
3
оптимізації консервативного лікування; диференціації малоінвазивної корекції
ЛДГК та індивідуального вибору фіксаторів.
Завдання дослідження :
1. Провести аналіз ефективності лікування ВД при ЛДГК; вивчити
результати його застосування як засобу передопераційної підготовки;
розробити метод прогнозування ефективності консервативного лікування та
визначення оптимального терміну для конверсії до хірургічної корекції.
2. Вивчити прогин та коефіцієнт надійності коригувальної титанової
пластини як суцільнометалевої арки із жорстко фіксованими кінцями та
сформувати рекомендації до раціонального вибору їх розмірів та кількості.
3. Розробити систему методів профілактики ускладнень операції Nuss
4. На підставі доповненої класифікації ЛДГК за Park розробити варіанти
операції Nuss для кожного із анатомічних типів деформації.
Об’єкт дослідження - діти із ЛДГК.
Предмет дослідження: малоінвазивне хірургічне лікування ЛДГК;
математичне моделювання коефіцієнтів запасу міцності та прогину коригувальної
пластини у різних вікових категоріях; показання до консервативного та
хірургічного лікування.
Проведене одноцентрове ретроспективне когортне дослідження на основі
аналізу результатів обстеження та лікування 261 пацієнта із ЛДГК, яким
проводилося консервативна терапія та хірургічна корекція, серед них 163
пацієнти лікувалися консервативно, а 110 – хірургічно (12 із них– після
неефективного консервативного лікування). Лікування проведене у КНП
«Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради з
2018 по 2023 рр.
За пошуком у науковометричних базах за запитом Nuss procedure, vacuum
bell therapy, pectus excavatum було знайдено 1432 джерела, було відібрано 5
метааналізів із 12, найбільш відповідні меті дослідження.
4
Із метою прогнозування незадовільного результату та вчасного припинення
лікування ВД із переходом до хірургічної корекції проведене порівняння
ефективності лікування у групах із позитивним та негативним результатом
лікування у терміни 4 та 6 місяців. Консервативне лікування визнано ефективним
при І ступені ЛДГК у 41 випадку (93,18%); при ІІ ступені - у 77 випадках (74,76%);
при ІІІ ступені - у 11 пацієнтів (68,75%).
Виявлено, що через 6 місяців від початку терапії слід проводити прогнозування
ефективності консервативного лікування із визначенням подальшої тактики
лікування: подальша вакуумна терапія показана при досягненні підйому грудної
клітки у групі 5-8 рр.- на 16,03±1,7 мм; 9-12 рр. – 17,03±1,5 мм; 13-16 рр.- 13,29
мм±1,3 мм; понад 17 р- 8,7 мм±1,2 мм, а у протилежному випадку потрібна
конверсія на хірургічну корекцію. Серед пацієнтів із неефективним консервативним
лікуванням хірургічне лікування було показане у 31 випадку. У цих пацієнтів площа
входу в деформацію та ступінь ЛДГК зменшилися у більшості пацієнтів, тому 12
(66,67%) хірургічне втручання виконане із використанням однієї коригувальної
пластини. Оцінку больового синдрому за шкалою NPRS проводили через добу, на
4-5 добу; через 1 місяць та через 3 місяці після операції. Встановлено, що
інтенсивність больового синдрому у пацієнтів із попередньою терапією
вакуумуванням у порівнянні із пацієнтами без попередньої терапії ВД через добу
після операції на 28,52% - 22,76% менша; на 4-5 добу- відповідно на 20,26%- 18,4%
у залежності від ступеня ступенях ЛДГК.
