У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії щодо підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця при наявності ішемічної мітральної регургітації шляхом напрацювань диференційованих показів до виконання певних хірургічних втручань на мітральному клапані за умов проведення реваскуляризації міокарда. Встановлено особливості впливу супутньої патології на клінічний перебіг ішемічної мітральної регургітації та на вибір хірургічної тактики корекції мітрального клапана. З’ясовано, що частота гіпертрофії лівого шлуночка середнього та вираженого ступеня, а також концентричне ремоделювання лівого шлуночка характерні для групи пацієнтів, яким проведено протезування мітрального клапана. Визначено клінічні особливості перебігу ішемічної мітральної регургітації, які відрізняли учасників контрольної групи від дослідної: більш ранній вік дебюту артеріальної гіпертензії на 4,8 років і відповідно триваліший її стаж на 5,7 років; достовірно вищі частоти артеріальної гіпертензії ІІІ ступеня (р = 0,008, χ2 = 6,93), інфаркту міокарда (p = 0,04, χ2 = 4,09) та мітральної недостатності значного ступеня (р = 0,03; χ2 = 4,69). Установлено структурно-анатомічні зміни мітрального клапана, які мали статистичну значимість у пацієнтів контрольної групи, а саме: пролапс передньої стулки (р = 0,04; χ2 = 4,0) та обох стулок (р = 0,02; χ2 = 5,24); частота кальцинозу (р = 0,006; χ2 = 7,58); кальциноз кільця (р = 0,01; χ2 = 5,58) та недостатність мітрального клапана вираженого ступеня (р = 0,03; χ2 = 4,69). З’ясовано достовірні особливості, що характеризують пацієнтів яким проведена пластика мітрального клапана, зокрема: помірний ступінь мітральної недостатності (р = 0,05; χ2 = 3,74); гіпокінез міокарда (р = 0,001; χ2 = 10,75) та гіпокінез незначного ступеня вираженості (р = 0,008; χ2 = 6,94). Встановлено ехокардіографічні відмінності у структурі мітрального клапана, які впливали на вибір об’єму втручання. Установлено, що у пацієнтів дослідної групи достовірно значущими були такі клініко-функціональні та морфологічні зміни: помірний ступінь вираженості мітральної недостатності, зниження систолічної функції лівого шлуночка, пролапсу передньої стулки та загалом частки пролапсів будь-якого типу, а також з’ясовано, що ураження фіброзного кільця мітрального клапана відкладаннями кальцію були незначними. З’ясовано, що у пацієнтів дослідної групи рання післяопераційна летальність і тривалість стаціонарного лікування були достовірно вищими, ніж у пацієнтів контрольної групи, що вказує на недосконалість критеріїв, якими користуються кардіохірурги при виборі тактики хірургічної корекції мітрального клапана, намагаючись виконати органозберігаючу операцію. Запропоновано алгоритм диференційованого підходу до вибору методики ефективної хірургічної корекції мітрального клапана у пацієнтів з ішемічною мітральною регургітацією та ішемічною хворобою серця.
