Мехтієва Ф.Б. Оптимізація лікування хворих з коронарною хворобою серця після реваскуляризації на підставі вивчення дисинхронії міокарду. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація присвячена оптимізації ведення хворих з коронарною хворобою серця, яким проводиться реваскуляризація коронарних артерій шляхом оцінки наявності та ступеня механічної дисинхронії міокарду з метою виділення хворих високого ризику, у яких реваскуляризація дає максимальний ефект та прогнозування подальшого перебігу коронарної хвороби серця, розвитку несприятливих серцево-судинних подій та хронічної серцевої недостатності.
Для досягнення поставленої мети в дослідження були включені В дослідження були включені 134 хворих, з яких 105 чоловіків (78,4%) та 29 жінок (21,6%) у віці 56,2+9,7 років. У 64,1% хворих діагностована артеріальна гіпертезія, 56,7% мали хронічну серцеву недостатність, 44,0% супутній цукровий діабет 2 типу. Хворі розподілялись на 4 групи порівняння в залежності від кількості уражених КА за даними коронароангіографії: в першу увійшли 26 хворих, в яких не було виявлено ураження КА, в 2 групу включені 35 хворих в яких було виявлено атеросклеротичне ураження однієї КА (медіана SYNTАX SCORE 2.00 (0 – 18; 95% ДІ 0.562 - 3.44), в 3 групу 29 хворих з ураженням 2-х КА (медіана SYNTАX SCORE 5.00 (0 – 27; 95% ДІ 0.655 - 9.35) та в 4 групу 44 хворих з ураженням 3-х КА (медіана SYNTАX SCORE 8.00 (2 – 25; 95% ДІ 5.361 - 10.64).
Всім хворим до проведення коронарографії визначали показники механічної ДМ: SPWMD (затримку активації заднє-бічної стінки лівого шлуночка), APEI (час передвигнання в аорту, PPEI (час передвигнання в легеневу артерію), IVМD (інтервентрикулярна механічна затримка) котра включає запис вихідного тракту ЛШ (верхівковий 5-камерний вид) і вихідного тракту ПШ (парастернальний вид магістральних судин за короткою віссю) і обчислення різниці в часі між початком зубця Q на ЕКГ і початком відтоку ЛШ і часом між початком Q і початком відтоку ПШ, LVFT (час наповнення лівого шлуночка), LVET (час вигнання з лівого шлуночка), IVRT (час ізоволюмічного розслаблення ЛШ), DT (час уповільнення потоку раннього наповнення шлуночків), To (час від початку комплексу QRS до початку пікової систолічної швидкості), То-SD (середньоквадратичне відхилення часу до початку систолічної швидкості ЛШ), Ts (час до піку систолічної швидкості), Ts-SD середньоквадратичного відхилення часу до піку систолічної швидкості ЛШ - (індекс Yu) за допомогою ультразвукового дослідження серця на апараті SiemensAcUSONSC 2000, (США) згідно міжнародних рекомендацій Американської спільноти з ехокардіографії та Європейської асоціації кардіоваскулярного зображення з використанням датчика від 3,5 до 7 МГц. Були використані: М-режим, 2D-режим, імпульсно-хвильова та тканинна доплерографія згідно загальноприйнятої методики. Ехо-КГ синхронізували з реєстрацією ЕКГ у чотирьох серцевих циклах зі стандартних доступів.
Наукова новизна отриманих результатів.
Частота виявлення механічної диссинхронії міокарду значно вище у хворих з коронарною хворобою серця в порівнянні з хворими без КХС яким проводилась процедура реваскуляризації (41,3% проти 6,2% відповідно). Вперше було показано, що хворі з КХС з ураженням 3-х КА, яким проводилась реваскуляризація, мали значно більшу частоту виявлення ДМ (52%) в порівнянні з хворими без ураження та ураженням 1 або 2-х КА. Показники внутрішньо-шлуночкової (Ts), міжшлуночкової (IVМD) та атріо-вентрикулярної (LVFT) ДМ мали зв’язок з ураженням 3-х КА та SYNTАX SCORE. Комбінація показників ДМ у відношенні прогнозування 3-х судинного ураження КА має достатню чутливість та специфічність, що створює перспективи застосування її в клінічній практиці.
Вперше виявлено достовірне збільшення частоти механічної дисинхронії міокарду ЛШ у хворих з IХС, яким проводилась процедура реваскуляризації при повній оклюзії КА. При неповній оклюзії КА частота ДМ не відрізнялась достовірно в порівнянні з хворими з незмінними КА та хворими з атеросклеротичним ураженням КА без оклюзії. Показано, що ДМ пов’язана з діастолічною дисфункцією ЛШ виявлена в групі хворих з повною оклюзією КА яка проявлялась скороченням часу наповнення лівого шлуночка (LVFT).
Вперше показано, що після реваскуляризації кількість хворих з ДМ зменшилась на 18%.
Практичне значення отриманих результатів.
Проведений ROC аналіз предикторних можливостей комбінації факторів наявності дисинхронії міокарду, ФВЛШ (%), показників IVMD (мс), Ts-SD (мс) та Е/А щодо ураження 3-х коронарних артерій. Комбінації показників дисинхронії міокарду у відношенні прогнозування 3-х судинного ураження коронарних артерій має достатню чутливість (0.89) та специфічність (0.87), що створює перспективи застосування її в клінічній практиці.
Визначення показників ДМ APEI, LVFT та LVET дозволяє провести селекцію хворих з IXC високого ризику, у яких реваскуляризація коронарних артерій дає найбільший результат.
