Клочков В. В. Розвиток психологічної стійкості у військовослужбовців Сухопутних військ до дій в бойових умовах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 – соціальні та поведінкові науки, за спеціальністю 053 – психологія. – Національний університет оборони України, Київ, 2024.
Чинники сучасного бою здійснюють істотний вплив на перебіг психічних процесів (сприйняття, увагу, пам’ять, мислення, волю, емоції), змінюючи їх швидкість та якість (константність, вибірковість, цілісність, стійкість, обсяг, концентрацію, продуктивність, реалістичність тощо), що у свою чергу визначає ефективність бойової діяльності. Неминуче переживання стресу може мати, як мобілізуючі (бойове збудження), так і дестабілізуючі (ступор, паніка, аутоагресія) наслідки. Одним із чинників, що забезпечує здатність військовослужбовців переживати стрес по “мобілізуючому” типу є достатній рівень психологічної стійкості – здатності особи підтримувати необхідний рівень психологічної готовності протягом визначеного часу у конкретних умовах обстановки та швидко відновлювати свій психоемоційний стан після екстремальних (кризових) ситуацій (наказ Головнокомандувача Збройних Сил України № 305 від 18.10.2021 р.).
Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання, що полягає у розробленні та емпіричній перевірці валідності, надійності та результативності перспективних інструментів вимірювання та розвитку психологічної стійкості військовослужбовців Сухопутних військ до бойових стресорів призначених для застосування групами контролю бойового стресу бригад.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційному дослідженні:
вперше розроблено та стандартизовано методику оцінювання рівня психологічної стійкості, яка дозволяє визначати рівень сформованості психологічної стійкості до бойових стресорів як окремо взятого військовослужбовця так і підрозділу в цілому, шляхом вимірювання її наступних компонентів: здатність контролювати свій стан; впевненість у собі; готовність нищити ворога; готовність терпіти дискомфорт; переконаність у перевазі над ворогом; впевненість у командирах та співслужбовцях; готовність до самопожертви;
вперше емпірично визначено динаміку зміни рівня психологічної стійкості військовослужбовців частини (підрозділів) сухопутних військ на етапах їх підготовки, застосування, відновлення боєздатності;
вперше емпіричним шляхом констатовано закономірності прояву компонентів психологічної стійкості у представників підрозділів різних (механізованих, танкових, аеромобільних, артилерійських, інженерно-саперних, ремонтно-відновлювальних) родів сухопутних військ;
вперше розроблено та апробовано комплексну програму розвитку, підтримання та відновлення психологічної стійкості на етапах підготовки, застосування та відновлення боєздатності частин (підрозділів) сухопутних військ;
набули подальшого розвитку підходи щодо використання дебрифінгу під час психологічного забезпечення частин та підрозділів на етапах їх застосування та відновлення боєздатності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні інструментарію оцінювання (Методика оцінювання психологічної стійкості військовослужбовців) та розвитку (Програма розвитку психологічної стійкості до бойових стресорів) психологічної стійкості військовослужбовців Сухопутних військ із забезпеченням можливого їх комплексного використання. Розроблений комплекс використано (про що представлено акти впровадження) з метою:
методичного забезпечення діяльності органів військовосго управління щодо організації діяльності груп контролю бойового стресу;
науково-методичного забезпечення оперативного реагування групами контролю бойового стресу на недосягнення чи пониження необхідного рівня психологічної стійкості до бойових стресорів у військовослужбовців Сухопутних військ;
у забезпеченні діяльності центрів морально-психологічного забезпечення та морально-психологічної підтримки валідним та надійним інструментарієм вимірювання та розвитку психологічної стійкості військовослужбовців Сухопутних військ до бойових стресорів;
підвищення кваліфікації (рівня професійної компетентності) військових психологів;
надання допомоги, у процесі роботи дослідницьких груп, в розвитку психологічної стійкості близько 2000 військовослужбовцям.
