Актуальність проблеми ранньої діагностики когнітивних порушень та
структурно-гемодинамічних змін глибокої білої речовини головного мозку
(ГБРГМ), які відіграють провідну роль в їх розвитку при церебральній хворобі
малих судин (ЦХМС), визначає прогресуюче зростання в популяції випадків
деменції та церебральних інсультів. Відсутність загальновизнаних клініконейропсихологічних та нейровізуалізаційних критеріїв початкових стадій
ЦХМС та нез’ясованість кореляційних складових ключових ланок її
патогенезу обумовлюють необхідність поглиблених досліджень зі
застосуванням сучасних медичних технологій.
За мету дисертаційного дослідження обрано: підвищення ефективності
ранньої діагностики церебральної хвороби малих судин через визначення
вікових особливостей її клініко-нейропсихологічних та нейровізуалізаційних
ознак.
В процесі виконання роботи обстежено 110 осіб (основні n= 34 і n=37 та
контрольні n = 19 і n = 20) групи досліджуваних середнього й похилого віку.
Критерії включення до основних груп: вік пацієнтів: 44 – 75 років; вперше
встановлений діагноз артеріальної гіпертензії (АГ) (1-2 ст., І-ІІ ст.; тривалість
хвороби - до 10 років); клінічні ознаки ЦХМС типу спорадична неамілоїдна
мікроангіопатія (СНАМА), що відповідають І-ІІ стадіям дисциркуляторної
3
енцефалопатії без домінуючих неврологічних синдромів; суб’єктивні та
помірні когнітивні розлади (ПКП), що виявлені при нейропсихологічних
дослідженнях; початкові ознаки атеросклерозу брахіоцефальних судин за
даними УЗДС; ранні візуальні МРТ- ознаки ЦХМС у відповідності до
«Standards for Reporting Vascular changes on Neuroimaging» (STRIVE).
Для вирішення завдань стосовно особливостей ранньої діагностики
ЦХМС у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) та в осіб, що зазнали
впливу іонізуючого випромінення (ІО), додатково створено відповідні основні
та контрольні групи (АГ+ЦД2: n=22, АГ: n=25 та КГ: n =15; АГ+ІО: n=20, АГ:
n=25 та КГ: n=15).
Обстеження пацієнтів здійснені в неврологічних відділеннях
Національного військово-клінічного центру «Головний клінічний госпіталь»
МО України; ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України»;
Поліклінічно-консультативному відділенні, відділеннях УЗД і МРТ ДУ
«Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України».
В процесі виконання наукової роботи застосовані нейропсихологічні
дослідження зі застосуванням шкал МоСА (Montreal Cognitive Assessment),
MMSЕ (Mini Mental State Examination), тестів фонетичної та семантичної
швидкості мови (SSR, PhSR), батареї лобної дисфункції (FAB - Frontal
Assessment Battery); мультипараметрична високопольна (3Т) МРТ та
дифузійно-тензорна МРТ (DTI-MPT) із визначенням ранніх візуальних ознак
ранніх структурних змін ГБРГМ, тягаря ЦХМС (ТЦХМСр), коефіцієнтів
фракційної анізотропії та дифузії (FA та MD); ультразвукове дуплексне
сканування (УЗДС) судин голови/шиї з розрахунком об’ємної швидкості
церебрального кровотоку (Tc VBF); загальні клініко-лабораторні дослідження, що
спрямовані на підтвердження діагнозу СНАМА та виключення інших форм
ЦХМС.
Для статистичного аналізу обчислено: середнє значення та середнє
квадратичне відхилення (mean ± SD); медіана (Ме) та міжквартильний
4
інтервал (QI – QIII). Для порівняння величин використано критерій МаннаУітні та коефіцієнт біваріантної рангової кореляції за Спірменом (rs).
За результатами наукового дослідження дійшли висновків, які мають
певну теоретичну, практичну цінність та є новими, порівняно з відомими
сучасними науковими розробками. Вперше було вивчено особливості ранніх
когнітивних розладів, змін структури та кровопостачання ГБРГМ при ЦХМС
з погляду на вік, в якому відбулася її клінічна маніфестація.
Встановлено, що початкові клініко-нейропсихологічні ознаки ЦХМС, які
вперше виникають у 44−59 років, за характером та вираженістю майже
тотожні до вікових змін у 60−75-літніх здорових осіб: мультидоменні
неамнестичні ПКП зі збереженими функціями пам’яті, орієнтації у часі й
просторі, семантичної та фонетичної швидкості мови. При клінічній
маніфестації ЦХМС у похилому віці ступінь зменшення бальних оцінок
когнітивних функцій відносно відповідних контрольних величин, не настільки
виразна, проте достовірним є погіршення пам’яті (p<0,029), семантичної
(p<0,003) і фонетичної (p<0,05) швидкості мови.
У хворих із вперше виявленою у середньому віці ЦХМС усі МРТ- і УЗДСпоказники (Ме: ∑ТЦХМС – 4 проти 2 балів; FA у волокнах: 0,405- 0,474 проти
0,485-0,592; FA поза провідними трактами: 0,212-0,362 проти
0,284- 0,456; MD: 0,212-0,362х10-3мм2
/с проти 0,284- 0,456х10-3мм2
/с; р < 0,001
та Tc VBF: 0,48 проти 0,63 л/хв; р < 0,05) достовірно відрізняються від
контрольних величин. Виявлені зміни ідентичні до таких, що відбуваються в
процесі фізіологічного старіння у похилому віці (p=0.548 − >0,999).
