Дисертацію присвячено формуванню цілісної концепції конституційно-правових форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), та формулюванню загальних підходів до їх врегулювання в конституційному законодавстві України з урахуванням сучасних політико-правових реалій і тенденцій розвитку інформаційного суспільства.
У роботі визначено поняття та ознаки конституційно-правових форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, встановлено видове розмаїття цих форм і здійснено їх класифікацію. Авторкою введено в науковий обіг поняття «конституційно-правові форми політичної активності громадян», під якими пропонується розуміти зовнішні прояви активної поведінки особи в політичній сфері, котрі в силу їх значущості для демократичного устрою отримують конституційно-правове закріплення у вигляді певних основних прав і свобод людини і громадянина (або окремих правомочностей, що складають ці права і свободи), гарантуються державою і характеризують спосіб реалізації політичної активності в юридичній площині.
Крім того, автором з’ясовано роль і місце конституційно-правових форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, у системі електронного врядування та електронної демократії. Встановлено діалектичний зв’язок між розвитком різних форм політичної активності громадян і відповідними демократичними інноваціями для участі в управлінні державними справами; обґрунтовано, що названі форми, реалізовані через ІКТ, відіграють ключову роль у формуванні механізмів електронного врядування (e-government) і електронної демократії (e-democracy).
Відзначено, що запровадження ІКТ в аспекті політико-правової участі громадян має розглядатися принаймні в трьох аспектах: 1) формування стандартів якості політичного спілкування та відповідне нормативно-правове врегулювання тих форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ; 2) зростання впливу та значення цифрових платформ у структуруванні форми політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ; 3) встановлення чіткого розмежування між офіційними та неофіційними формами політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ.
Обґрунтовано висновок, що ефективне забезпечення державою гарантій для конституційно-правових форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, неможливе без вирішення низки завдань.
Розкрито міжнародно-правові стандарти регулювання форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, та їх вплив на національне законодавство.
Узагальнено досвід зарубіжних держав щодо визначення конституційно-правових основ регулювання форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ.
З’ясовано, що жодна із сучасних конституцій, незалежно від того, до якого «покоління» вона належить, не виокремлює правові форми політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, побіжно розглядаючи названі форми лише як прояв тих чи інших громадянських і політичних прав особи (чи їх окремих правомочностей) за способом (інструментарієм) їх реалізації.
На конкретних прикладах продемонстровано, що різні форми політичної активності громадян, котрі реалізуються за допомогою ІКТ, активно впроваджувались в Україні на всіх рівнях публічного врядування в період 2018-2021 рр.
Обґрунтовано пріоритетні напрямки розвитку конституційно-правового регулювання форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, в Україні. До таких напрямків віднесено: 1) подальшу деталізацію та систематизацію конституційно-правових норм, що визначають форми політичної активності громадян, котрі реалізуються за допомогою ІКТ, з урахуванням кросдисциплінарності пов’язаних із цим питань; 2) завершення розробки та запуск в експлуатацію системи «ВзаємоДія», прийняття законодавства, що регламентує питання функціонування даної системи; 3) забезпечення належної електронної автентифікації громадян та захисту персональних даних в процесі реалізації політичної активності громадян; 4) законодавче внормування порядку використання ШІ в процесі реалізації політичної політичної активності громадян; 5) розробка ефективних механізмів запобігання і протидії зловживанню електронними формами політичної активності громадян, як-от розпалювання ворожнечі, поширення неправдивих відомостей, збурювання громадян до насильницької зміни конституційного ладу тощо.
Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення конституційно-правового регулювання за предметом дослідження. Зокрема, запропоновано прийняти Закон України «Про електронну демократію», який би комплексно врегулював систему й порядок реалізації правових форм політичної активності громадян, що реалізуються за допомогою ІКТ, в системному зв’язку з питаннями цифрової ідентифікації особи, захисту персональних даних, розвитку електронного врядування на всіх рівнях державно-політичної організації. Представлено концепцію структури цього Закону.
