Кропивницький О. М. Державне бюро розслідувань як суб’єкт запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану

Дисертацію присвячено комплексному вивченню ДБР як суб’єкта запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні. У роботі обґрунтовано низку сучасних, у концептуальному плані, наукових положень, висновків і рекомендацій, нових й важливих для юридичної науки та практики її застосування в процесі діяльності ДБР. Аналіз стану наукового дослідження засвідчили недостатність вивчення проблем ДБР як суб’єкта запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні, що виявляється у фактичній відсутності комплексних і сучасних монографічних праць присвячених вивченню досліджуваного нами інституту. Доведено, що такий порядок справ, украй негативно позначається на функціонуванні ДБР та підриває авторитет Української армії, як на міжнародній арені так і в суспільстві, що у свою чергу вкрай негативно позначається на мотиваційній та мобілізаційній готовності українських громадян захищати Вітчизну. Під методологією дослідження ДБР як суб’єкта запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні, автором запропоновано розуміти систему упорядкованих спеціальних методів (історичний, діалектичний, системно­структурний, порівняльно­правовий, логіко­юридичний методи та ін.) кримінологічної науки, яка розглядається крізь призму прийомів і засобів наукового пізнання, що застосовується персоналом ДБР у роботі з військовослужбовцями які вчинили кримінальні правопорушення в умовах воєнного стану в Україні. Дослідження витоків становлення та розвитку ДБР як суб’єкта запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні засвідчило, що зародження ідеї створення ДБР вітчизняні учені справедливо пов’язують з Указом Президента України «Про Національне бюро розслідувань України» від 24.04.97 № 371, метою створення якого законодавець бачив у «зміцненні національної безпеки держави, забезпечення належного захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, посилення боротьби зі злочинністю, особливо з її організованими формами, відповідно до пунктів 1 і 15 статті 106 Конституції України». Автором доведено, що період створення ДБР, як суб’єкта запобігання військовим кримінальним правопорушенням, за нашим глибоким переконанням справедливо розпочати не з 12.02.2015 р., коли ВРУ було прийнято Закон України «Про Державне бюро розслідувань» № 794­VIII, а саме з 27 листопада 2018 року, коли перші 300 слідчих ДБР прийняли присягу і приступили до виконання своїх обов'язків, отримавши суб’єктивне право щодо запобігання, у т.ч. військовим кримінальним правопорушенням. Дослідження місця ДБР в системі суб’єктів запобігання військовим кримінальним правопорушенням в умовах воєнного стану в Україні засвідчило його основоположну роль у запобіганні військовій злочинності, що реалізується через надані ДБР Законом повноваження, які по­перше: окреслюють компетенцію ДБР, як органу досудового розслідування та визначають його права і обов’язки у процесі запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування кримінальних правопорушень віднесених ст. 5 Закону до підслідності ДБР. По­друге: визначають участь ДБР як одного з суб’єктів формування державної політиці у сфері запобігання злочинності та міжнародному співробітництву у даній сфері. І по­третє: безпосередньо пов’язані з роботою персоналу ДБР. Встановлено, що кримінологічна запобіжна діяльність ДБР в умовах воєнного стану в Україні, окрім загальних рис та змістових елементів, сьогодні набуває таких особливих ознак: по­перше, наданням особливих (додаткових) повноважень, зумовлених погіршенням криміногенної обстановки, криміналізацією нових суспільно небезпечних діянь, у зв’язку з новими загрозами державній (національній) безпеці в умовах воєнного стану в Україні; по­друге, посиленням (окрім криміналізації нових) кримінальної відповідальності за деякі з військових кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану в Україні; по­третє, розширенням кола суб’єктів військових кримінальних правопорушень і відповідно – осіб, які потенційно можуть підпадати під профілактичний вплив (на рівні групової, індивідуальної, ранньої профілактики). Вивчення стану та динаміки військових кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану в Україні доводить, що введений в Україні правовий режим воєнного стану став лакмусовим папірцем до стрімкого зростання військової злочинності, у зв’язку з чим на тлі порівняно невисокого (11,4%) збільшення росту загальних показників злочинності в державі (2021р. – 321 443/2022р. – 362 636), у 4,5 рази зросла кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (2021р. 3 037/2022р. – 13 766) середній коефіцієнт яких, у загальній системі злочинності в державі, станом на 31.12.2022р. склав – 3,8%.