Дяків В. В. Особливості перебігу віддаленого періоду легкої закритої черепно-мозкової травми під впливом малих доз іонізуючої радіації.

Дисертацію присвячено особливостям патогенетичного впливу па організм наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (ЛЗЧМТ) на фоні хронічної дії малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ).Робота складається з клінічної та експериментальної частин.В клінічній частині роботи проведено дослідження 104 осіб молодого віку чоловічої статі, які були розділені на 4 групи. Встановлено, що у осіб, які перенесли (ЛЗЧМТ) та проживають на територіях, що забруднені радіонуклідами (РН), скарги неврологічного характеру, неврологічні синдроми та мікровогнищеві синдроми, зустрічаються частіше ніж у групі осіб, які перенесли тільки ЛЗЧМТ. Основним серед неврологічних синдромів був вегетосудинний синдром, виявлено значні зміни біоелектричної активності головного мозку.В експериментальній частині роботи у тварин, що піддалися дії ЛЗЧМТ та ІВ виявлено значні зрушення імунорегуляторної та В-ланки імунітету, найвищий рівень протимозкових антитіл до антигенів нейронів та мієлінових структур, значну активність прооксидантни х систем. В тканині головного мозку виникають стійкі дистрофічно-деструктивні зміни з порушенням нейронів, глії та мікроциркуляторного русла із сповільненням відновних процесів.Показано, що у частини потерпілих внаслідок комбінованої дії хронічного впливу ІВ в малих дозах та чинників ЛЗЧМТ розвивається стан дезадаптації. Запропоновано проводити диспансерні огляди осіб, що піддалися хронічному впливу малих доз ІВ та дії ЛЗЧМТ і на основі обстежень, приведених в роботі, визначати групи ризику серед потерпілих для проведення щодо них лікувально-профілактичних заходів.