Кочін О. В. Застосування кріоконсервованих ембріональних та стромальних клітин кісткового мозку при експериментальній епілепсії

Дисертаційна робота присвячена дослідженню результатів трансплантації кріоконсервованих ембріональних нервових клітин та клітин строми кісткового мозку, диференційованих у нейробласти, в зону експериментального епілептичного вогнища в головному мозку лабораторних тварин. У дослідженні було використано 203 самця щурів лінії Вістар з вихідною низькою аудіогенною судомною готовністю. Епілепсію у тварин відтворювали шляхом стереотаксичної ін'єкції розчину натрієвої солі пеніциліну у лівий гіпокамп, в результаті відбувалося значне зниження порога аудіогенної судорожної готовності. Зрушення в балансі нейротрансмітерів стовбура головного мозку характеризувалися значним підвищенням вмісту ГАМК та серотоніну. У спектрі електричної активності гіпокампів відзначено зниження представленості хвиль тхета-діапазону з одночасним підвищенням потужності низькочастотного діапазону. Трансплантації КЕНК та КСКМ в зону епілептичного вогнища призводили до морфологічних змін у ділянці операції, змін у співвідношенні нейротрансмітерів у стовбурі головного мозку та динаміки електричної активності гіпокампів. Так, морфологічні зміни у зоні епілептичного вогнища після введення клітинних субстратів фетального та стромального походження характеризувалися формуванням гліомезодермального рубця. На 10-у та 30-у добу в зоні трансплантації виявлялося щільне клітинне скупчення, що складалося з дрібних округлих клітин з великим ядром - трансплантат. На 60-у добу після операції клітинні елементи у зоні трансплантації були представлені астроглією та невеликою кількістю дрібних нейронів. Трансплантація стовбурних нервових клітин фетального й стромального походження приводила до стійкого та значного зниження вмісту ГАМК та серотоніну в стовбурі головного мозку епілептизованих щурів протягом усього періоду спостереження. Зміни електричної активності гіпокампів після трансплантації характеризувалися зниженням потужності хвиль низькочастотного діапазону (1-2 Гц) з одночасним підвищенням представленості тхета-ритму. При дослідженні порога аудіогенноїсудорожної готовності після трансплантації КЕНК та КСКМ було відзначено його значне підвищення.