Ющак І. О. Черепно-мозкова травма у дітей з атрофічними змінами головного мозку, обумовленими його перинатальним ураженням

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U002089

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.05 - Нейрохірургія

14-04-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.557.01

Державна Установа "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України"

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню особливостей клінічних проявів різних форм ЧМТ у дітей з атрофічними змінами головного мозку внаслідок перинатальних уражень. Показано, що у дітей з ЧМТ на фоні перенесеної перинатальної патології при струсі мозку, а також контузії легкого та середнього ступеня тяжкості порушення свідомості спостерігаються втричі частіше, ніж у дiтeй без обтяженого преморбідного фону (Р<0,01). При тяжких забоях мозку вираженість вітальних та загальномозкових порушень нівелюють різницю (Р>0,05) у клінічних проявах травми мозку. При тяжких травмах частота несприятливих наслідків не залежить від преморбідних станів і визначається інтенсивністю ураження тканини мозку. У 84,2% дітей, що мали в анамнезі епілептичні напади, черепно-мозкова травма спричиняє повторну їх появу (Р<0,05). Диференційоване застосування відповідно до характеру травми та віку потерпілих нейровізуалізуючих методів дослідження дозволяє виявити при черепно-мозковій травмі у дітей з раніше перенесеними перинатальними ушкодженнями мозку структурні зміни у вигляді різних форм його атрофічних змін. Клінічні прояви ЧМТ у дітей, що раніше були оперовані з приводу прогресуючої гідроцефалії, відзначаються малою вираженістю вогнищевих та загальномозкових порушень. Наслідки черепно-мозкової травми у дітей з атрофічними процесами головного мозку визначаються ступенем тяжкості травми, станом лікворовідтоку та своєчасністю надання медичної допомоги. Тяжка черепно-мозкова травма у цієї категорії пацієнтів посилює наявний неврологічний дефіцит, однак при адекватному виборі тактики лікування відмінності в наслідках у дітей основної і контрольної групи нівелюються (Р>0,05).

Файли

Схожі дисертації