Мамедов Д. Г. Ендоваскулярні втручання в лікуванні рясноваскуляризованих пухлин інтра-, екстракраніальної локалізації та шиї

Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 101 хворого з рясноваскуляризованими пухлинами (РВП) інтра-, екстракраніальної локалізації та шиї (ІЕШ) віком від 2 до 67 років. Структура пухлин: гемангіоми - 53 (52,5%) спостереження, ювенільні ангіоми - 27 (26,7%), менінгіоми - 16 (15,8%), парагангліоми - 2 (2%), гемангіобластоми - 2 (2%), гемангіоперицитоми - 1 (1%). Ангіографічне дослідження судин голови та шиї проводили всім пацієнтам. Білатеральне кровопостачання РВП ІЕШ виявлене у 19 (18,8%) спостереженнях, монолатеральне - у 82 (81,2%).Усім хворим проводили емболізацію аферентних судин (від 1 до 6), які васкуляризували пухлину. Результати ендоваскулярної емболізації були такими: у 60 (59,4%) випадках досягнута тотальна (100%) деваскулярізації пухлини, у 29 (28,7%) - субтотальна (70-99%), у 5 (5%) - часткова (менше 70%). У 7 (6,9%) хворих операція не вдалася з технічних причин.Значних психоневрологічних ускладнень і побічних ефектів після емболізації не виявлено.У 74 (73,3%) хворих після емболізації здійснене мікрохірургічне видалення рясноваскуляризованої пухлини. У 2 (2%) з них згодом виявили рецидив пухлини. Дослідження об'єму крововтрати при видаленні пухлини після емболізації здійснене у 25 (24,7%) пацієнтів. Під час усіх операції з видалення доброякісних судинних утворень і злоякісних пухлин з вираженим судинним компонентом після доопераційної емболізації об'єм крововтрати виявився значно нижчим - від 90 до 1900 мл, в середньому (478,72±39) мл, що можна порівняти з таким при втручаннях на придаткових пазухах з приводу запальних процесів.