Царенко О. М. Психосоціальна дезадаптація хворих на параноїдну шизофренію в умовах примусового лікування та її психокорекція

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0414U001710

Здобувач

Спеціальність

  • 19.00.04 - Медична психологія

01-04-2014

Спеціалізована вчена рада

Д 64.609.03

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Анотація

В результаті соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, психометричного та психодіагностичного обстеження 118 пацієнтів (чоловіків), що перебували на примусовому лікуванні з діагнозом параноїдної шизофренії F20.00 (42 особи), F20.01 (35 осіб) та F20.02 (41 особа) типом перебігу, встановлено взаємовплив клініко-психопатологічних, особистісних, міжособистісних та середовищних чинників на формування госпітальної дезадаптації хворих на параноїдну шизофренію в умовах примусового лікування. На підґрунті отриманих даних, на основі системного підходу до вивчення закономірностей формування госпітальної дезадаптації в умовах примусового лікування у хворих на параноїдну шизофренію, розроблено інтегративний комплекс заходів її психосоціальної корекції, оцінено ефективність його впровадження. Досліджено особливості поведінкової дисфункції і синдрому госпіталізму, а також встановлено взаємозв'язок між їх вираженістю і типом терапевтичного середовища у хворих на параноїдну шизофренію, які знаходяться в умовах примусового лікування. Описано й визначено роль загального госпітального статусу пацієнтів з параноїдною шизофренією в аспекті їх госпітальної дезадаптації в умовах примусового лікування, обґрунтовано його структура та описано можливі варіанти впливу на її розвиток. Проаналізовано феномен потенціалу стаціонару, який типологізовано в залежності від вектору дії на пацієнта з параноїдною шизофренією в контексті розвитку госпітальної дезадаптації в умовах примусового лікування, а саме, деструктивний, змішаний, конструктивний. Виділено й описано три дезадаптаційні рівні функціонування хворого на параноїдну шизофренію в умовах примусового лікування, та обґрунтовано необхідність їх оцінки при визначенні об'єму і змісту заходів психосоціальної корекції госпітальної дезадаптації хворих на шизофренію в умовах примусового лікування. Сформульовано засади, принципи, завдання та мішені заходів психосоціальної корекції госпітальної дезадаптації в умовах примусового лікування у хворих на параноїдну шизофренію. Визначено чинники, що утруднюють реалізацію заходів психосоціальної корекції госпітальної дезадаптації в умовах примусового лікування. Виділено методи і техніки, а також є диференційовано заходи психосоціальної корекції госпітальної дезадаптації в умовах примусового лікування у хворих на параноїдну шизофренію, на загальні, та специфічні, вибір яких здійснюється з урахуванням дезадаптаційного рівню функціонування хворого.

Файли

Схожі дисертації