Ярмолюк Є. С. Вплив тканинної трансплантації на ангіогенез в ділянці ішемічного ушкодження головного мозку в експерименті

Дисертація присвячена вивченню ефектів стимульованого ангіогенезу в ділянці ішемічного ушкодження головного мозку за допомогою інтрацеребральної трансплантації ембріональної нервової тканини (ТЕНТ) та тканини кісткового мозку (ТТКМ) на модифікованій моделі монофіламентної оклюзії середньої мозкової артерії (ОСМА) із блокуванням колатерального кровопостачання у щурів. Дослідження проведене на 204 білих безпородних щурах-самцях віком 3-4 міс., поділених на групи і підгрупи залежно від виконуваних експериментальних процедур: ОСМА, ОСМА і ТЕНТ, ОСМА і ТТКМ, ОСМА та інфузія фосфат-буферного 0,9% розчину натрію хлориду (ІФБР) на 2 добу після ОСМА, із "псевдооклюзією" середньої мозкової артерії (ПОСМА) і інтрацеребральною ін'єкцією на 2 добу після ОСМА. Об'єм ділянки інфаркту мозку визначали за допомогою фарбування зрізів головного мозку розчином 2,3,5 - трифенілтетразолію хлориду на 7 і 14 добу після ОСМА, а кількість новоутворених судин в периінфарктній зоні (ПІЗ) - шляхом імуногістохімічної детекції маркера СD34 в ендотеліоцитах на 1 і 3 (між підгрупами з ОСМА і ПОСМА), 7, 14 і 28 добу (між іншими групами) після ОСМА. Оцінку неврологічних порушень у піддослідних тварин і гістологічне дослідження головного мозку проводили на 1, 3, 7,14, 21 і 28 добу після ОСМА. ТТКМ і ТЕНТ приводили до збільшення кількості судин в ПІЗ головного мозку щурів, найбільш вираженого на 28 добу, зменшення об'єму ділянки інфаркту мозку і регресу неврологічного дефіциту з 3 до 28 доби спостереження в динаміці. ТТКМ виявилася більш ефективною, ніж ТЕНТ, у відновленні неврологічних функцій у піддослідних тварин за рахунок більш вираженого ангіогенного ефекту.