Ребрій І. М. Мовні та етноментальні особливості перекладацького відтворення артлангів

Дисертацію присвячено висвітленню особливостей перекладу артлангів - штучних мов художнього дискурсу - на мовному та етноментальному рівнях. На основі лінгвосеміотичної класифікації встановлено, як структурно-семантичні характеристики артлангів визначають стратегію їхнього перекладу. Зокрема, для апостеріорних артлангів, до складу яких входять лексеми, побудовані на основі морфем природної мови-донора, пріоритетності набуває стратегія доместикації, засобом реалізації якої є калькування. Натомість апріорні артланги, одиниці яких не виявляють відповідності одиницям природних мов, відтворюються на основі стратегії форенізації, засобом реалізації якої виступає транскодування. На етноментальному рівні артланг виступає маркером альтернативного світу і водночас засобом втілення фантастичної художньої картини світу, яка є формою репрезентації квазіреальної дійсності. Намагаючись об'єктивувати можливий світ, артланг, однак, залишається у зоні впливу реального світу та пов'язаної з ним мовної картини світу мови-донору, що є запорукою його принципової перекладності. Ключові слова: апостеріорний артланг, апріорний артланг, доместикація, калькування, картина світу, мова-донор, стратегія, транскодування, форенізація.