Тиш І. І. Діагностика та вибір методу лікування оклюзійно-стенотичної патології сонних артерій у пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком

Проаналізовано результати клініко-інструментального обстеження та лікування 117 пацієнтів з оклюзійно-стенотичною патологією екстракраніального відділу сонних артерій, які знаходились на лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" у 2006-2016 рр. Вік пацієнтів становив від 45 до 85 років, жінки складали 13,6% (n=117), чоловіки - 86,4% (n=117). Всі пацієнти оперовані з приводу оклюзійно-стенотичної патології екстракраніального відділу сонних артерій по методу хірургічного лікування були розділені на дві групи: пацієнти, яким проведено хірургічне лікування (КЕА) та пацієнти, яким проведено ендоваскулярне лікування (КАС). КЕА проведено 36,7% (n=117) пацієнтам. В 97,6% (n=43) з них виконано класичну каротидну ендартеректомію, в 2,4% (n=43) виконано класичну каротидну ендартеректомію із застосуванням латки. Ендоваскулярне лікування проведено 63,3% (n=117) пацієнтам. В 78,3% (n=74) проведена одностороння ангіопластика-стентування каротидного стенозу, в 21,7% (n=74) проведена одномоментна двохстороння ангіопластика-стентування каротидних стенозів. Рівень якості життя і соціальної адаптації пацієнтів перед випискою з стаціонару та при контрольних обстеженнях, оцінювали за шкалою наслідків Глазго, і за модифікованою шкалою Ренкіна та створеного нами опитувальника. На основі аналізу лікування пацієнтів з оклюзійно-стенотичною патологією екстракраніального відділу сонних артерій розроблені критерії до диференційованого застосування хірургічних чи ендоваскулярних технологій лікування у пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком.