Козира П. В. Дезадаптивні стани та їх корекція у співробітників МВС України - учасників бойових дій

В дисертаційному дослідженні на основі вивчення феноменології, механізмів психологічного захисту, копінг-стратегій та особливостей адаптації при посттравматичній психологічній дезадаптації, встановлені варіанти її проявів та розроблена модель формування механізмів дезадаптації. Запропонована та апробована програма диференційованої психокорекції порушень. На підставі аналізу результатів дослідження встановлено 2 варіанти перебігу психологічної дезадаптації: "екстрапунітивно-афективний", при якому переважали прояви з боку емоційної сфери, та "інтрапунітивно-особистісний" з переважно поведінковими та когнітивними на тлі емоційних скарг. Поведінкові прояви та особливості реагування розцінювались учасниками бойових дій як позитивні набуті якості. Виявлено високі рівні соціальної фрустрованості, сфери якої залежали від варіанту проявів. Встановлено значне зниження ефективності механізмів психологічного захисту, особливо при "інтрапунітивно-особистісному" варіанті. При дезадаптації виявлено зниження продуктивності когнітивних, емоційних та поведінкових копінг-стратегій. Показано, що при "інтрапунітивно-особистісному" варіанті рівень дістресу, важкість психологічних порушень та ступінь дезадаптативних змін значно виразніші. Аналіз сукупності даних дослідження показав наявність двох складових в структурі посттравматичної психологічної дезадаптації, які мають різне походження та грають різні ролі в формуванні дезадаптації. Це структури нових поведінкових стратегій і власне посттравматичні порушення, що підтверджено виділеними факторами при факторному аналізі. Кожній встановленій структурі відповідно варіанту дезадаптації характерні відповідні зміни в поведінковій, емоційній та когнітивній сферах особистості. Витоки встановлених варіантів ППД знаходяться в особливостях виховання та набутого життєвого досвіду. Запропонована та апробована програма надання диференційованої, в залежності від варіанту дезадаптації, психокорекційної допомоги при посттравматичній психологічній дезадаптації, яка дозволила нейтралізувати прояви та попередити їх трансформацію в клінічно окреслені, нозологічні форми. Катамнестичне спостереження показало ефективність та стійкість змін.