В дисертаційній роботі запропоновано новий науково обґрунтований підхід до вирішення задачі покращення результатів хірургічного лікування хворих з гіперваскуляризованими менінгіомами головного мозку шляхом застосування різних варіантів ендоваскулярної емболізації судин пухлин в передопераційному періоді. Проаналізовано результати клініко-інструментального обстеження і лікування 103 пацієнтів з гіперваскуляризованими менінгіомами головного мозку (ГВМГМ), які знаходилися на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗОЗ "ХОКЛ-ЦЕМД та МК" - Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та в нейрохірургічному відділенні Харківською клінічною лікарнею на залізничному транспорті №1 Філії "Центр охорони здоров'я" ПАТ "Українська залізниця" з 2006 по 2016 рр. Вік пацієнтів становив від 19 до 69 років, серед них жінки становили 59 (57,3%), чоловіки - 44 (42,7%). Переважали ГВМГМ базальної локалізації - 43 (41,7%) випадки, конвекситальні менінгіоми зустрічалися у 35 (33,9%) спостереженнях, парасагітальні - у 22 (21,5%) та субтенторіальні - у 3 (2,9%). Найчастіше гіперваскуляризовані менінгіоми кровопостачалися з басейну зовнішньої сонної артерії (ЗСА) одного боку - 53 (51,5%) випадків, одночасно з басейну ЗСА і басейну ВСА - 27 (26,2%) менінгіом, одночасно з басейнів ЗСА двох боків - 15 (14,6%) менінгіом. Пацієнтів розподілено на дві групи: I група 43 (41,8%) - пацієнти, яким застосовано ендоваскулярну емболізацію судинної мережі перед резекцією гіперваскуляризованих менінгіом, та II група 60 (58,2%), пацієнтів якої прооперовано без застосування цієї методики. Для об'єктивізації результатів лікування, хворих І групи поділено на підгрупи, в залежності від особливостей ангіоархітектоніки пухлин і застосованого матеріалу для емболізації. На основі аналізу лікування пацієнтів з гіперваскуляризованими менінгіомами розроблено схему діагностичних і лікувальних заходів, яка реалізує диференційований підхід до застосування передопераційної ендоваскулярної емболізації судинної мережі гиперваскуляризованих менінгіом. Це дозволило досягти збільшення радикальності резекції гіперваскуляризованих менінгіом, мінімізувати інтраопераційну крововтрату і травматичність втручання; супроводжувалося зменшенням кількості випадків рецидивів і продовженого росту гіперваскуляризованих менінгіом та подовженню безрецидивного періоду зі збереженням рівня якості життя пацієнтів.
