В дисертації запропоновано новий науково обґрунтований підхід до вирішення завдання оптимізації результатів ендоваскулярного лікування АВМ і аневризм судин головного мозку. Розширені наукові уявлення про характер клінічних проявів та запропоновано диференційовану тактику ендоваскулярного лікування. Проаналізовано результати комплексного обстеження та ендоваскулярного лікування 117 пацієнтів з АВМ в асоціації з АСГМ, які знаходились на лікуванні в ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у 2004-2017 рр. Вік хворих становив від 8 до 67 років, чоловіків було 65 (55,6%), жінок 52 (44,4%). Ендоваскулярні хірургічні втручання проведено 106 (90,6%) хворим, не оперовано 11 (9,4%) хворих. У переважної більшості 104 (88,9%) хворих проведено односесійні ендоваскулярні операції. Хворі розділені на 5 клінічних груп спостереження, відповідно критеріям сформульованим у класифікації Perata: 1 група -3 (2,6%) хворих із гемодинамічно не залежними аневризмами; 2 група- 12 (10,3%) хворих із проксимальними гемодинамічно залежними аневризмами; 3 група - 15 (12,8%) хворих із дистальними аневризмами аферентів АВМ вище ВК; 4 група ? 59 (50,4%) хворих з інтранідальними аневризмами; 5 група - 28 (23,9%) хворі з множинними асоційованими аневризмами. Статистична оцінка залежності частоти крововиливів від типу аневризми свідчить про наявність сильної оберненої кореляційної залежності, що полягає у зростанні частоти геморагічних проявів при скороченні відстані між АВМ та аневризмою. Вперше, була розроблена рентгеноангіографічна класифікація інтранідальних аневризм на 3 типи: I тип - артеріально-інтранідальні аневризми; II тип - власне інтранідальні інавризми; III тип - інтранідально-венозні аневризми. Аналіз геморагічних проявів виявив найвищий ризик крововиливів при артеріальних інтранідальних аневризмах та абсолютний ризик при множинних інтранідальних аневризмах. Приорітетом у лікуванні хворих з поєднанням АВМ та АСГМ є першочергове виключення аневризм з кровообігу, як "геморагічної домінанти" і патології з більш агресивним клінічним перебігом та односесійна радикальна або цільова емболізація мальформацій. Клінічні результати лікування хворих з АВМ у асоціації з АСГМ за шкалою наслідків Глазго: 5 балів - 99 (84,6%) хворих 4 бали - 12 (10,3%) хворих та 3 бали у 2 (1,9%) хворих (2 не оперовані ), 2 бали - 0 (0%), 1 бал - 4 (3,4%) (3 не оперовані) хворих.
