Дисертаційна робота присвячена задачі вивчення частоти виникнення МБШ в структурі первинних ПБШ в ряді установ України, виявлення особливостей клінічного перебігу, а також поліпшення діагностики та оптимізація результатів хірургічного лікування з урахуванням доступів і техніки їх видалення. Робота грунтується на аналізі ретроспективного і проспективного мультицентрового дослідження. Для реалізації зазначеної мети і вирішення конкретно сформульованих завдань ретельно проаналiзовано 275 історій хвороб пацієнтів з первинними ПБШ, серед яких виділено 52 випадки менінгіом бічного шлуночка. Пацієнти проходили лікування на базі 6 нейрохірургічних установ в Україні: ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" (n=25, в тому числі 1 пацієнтка, яка в подальшому оперована в КМКЛ ШМД), КМКЛ ШМД (n=13), КЛ "Феофанія" (n=5), а також ОКЛ Дніпра (n=6), Ужгорода (n=3), Рівного (n=1) в період з 1990 по 2016 рр.. Проаналізовано особливості клінічного перебігу, діагностики, лікування і прогноз МБШ. МБШ, як правило, проявляються симптомами, пов'язаними з підвищенням внутрішньочерепного тиску, і можуть досягати значних розмірів, перш ніж буде встановлений діагноз. Середня тривалість симптомів до встановлення діагнозу становить 2 роки. Клінічні прояви пухлини при надходженні характеризувалися вираженою загальномозковою симптоматикою і рідше - вогнищевими симптомами. Найчастіше виявлявся головний біль гіпертензивного характеру (100%), зниження зору (71,1%), статико-координаторні порушення (хиткість при ходьбі (61,5%), запаморочення (19,2%) і атаксія (1,9%)), пірамідні і рухові порушення, в тому числі позитивна проба Барре (36,5%) та центральний парез лицевого нерва (11,5%), мовні (афатичні) розлади (21,2%), порушення свідомості (21,1%), порушення пам'яті (21,2%), зміна м'язового тонусу (19,2%: підвищений в 11,5% і знижений в 7,7%), розлади чутливості по гемітипу (17,3%). Основним методом хірургічного лікування було видалення менінгіоми бічного шлуночка відкритим доступом (n=49). Резекція пухлини виконувалась: тотально (n=36), субтотально (n=12), частково (n=1); в трьох випадках додатково проведена вентрикуло-шунтуюча операція. Результати хірургічних втручань оцінювалися за настанням клініко-лабораторної ремісії і за даними МРТ головного мозку, яка проводилась через 6 місяців після операції. Проаналізовано залежність результатів лікування (частота рецидивів) від радикальності видалення пухлини з урахуванням локалізації та гістологічної структури. Визначено фактори, що впливають на результат хірургічного втручання і якість життя хворого. Розроблена схема ведення хворих і вибору доступу при різних локалізаціях маси пухлини, розташованої в бічному шлуночку. Післяопераційний неврологічний дефіцит спостерігався у 12 пацієнтів, Інтра- або екстракраніальні ускладнення хірургічного втручання виникли у 9 пацієнтів,у двох з них вони були змішаними. У 3 випадках в ранньому післяопераційному періоді ці ускладнення привели до летального результату. Ще один пацієнт помер через 6 місяців через крововилив в стовбур мозку на тлі продовженого росту пухлини.
