Загуровський В. М. Невідкладні стани при психосоматичній патології (феноменологія та патогенетичні механізми) та їх психокорекція

В 821 хворого психосоматичною патологією (ВСД, ГХ, ІХС) з позицій сис-темного підходу досліджені феноменологія та взаємини психічних, вегетативних і соматичних складових пароксизмальних (невідкладні стани) та перманентних про-явів. Клініку невідкладних станів формують 2 синдроми: власне психовегетативної дисфункції та стресорної реакції. Встановлено 2 типи клінічного плину патології - психосоматичний і соматопсихічний, яким властивий переважно психовегетативний або вегетосоматичний характер як пароксизмальних, так і перманентних проявів. Невідкладні стани супроводжуються афективно звуженим станом свідомості, що спільно зі стресорною реакцією формує з окремих ланок цільну структуру патогене-тичних механізмів психосоматичних порушень. Розроблено модель патогенетичних механізмів розвитку психосоматичної патології. Вона представлена стратегією по-ведінки особистості, що складається з 2-х рівнів - способів поведінки та реагування особистості. В своєму розвитку вона проходить етапи: доклінічні порушення - полі-системна - моносистемна - органна патологія. На основі дослідження розроблена й використана система комплексної терапії та вторинної профілактики пароксизмаль-них і перманентних проявів патології. Проведено порівняльний аналіз результатів їх медикаментозної терапії, раціональної й сугестивної психотерапії, психофармаколо-гічної підтримки при купируванні невідкладних станів і в міжприступних періодах. Ключові слова: психосоматична патологія, спосіб поведінки, спосіб реагу-вання, психовегетативний синдром, стресорна реакція, афективно звужений стан свідомості, вегетативний криз, гіпертонічний криз, напад стенокардії, психокорекція при невідкладних станах.