Іщук В. В. Клініко-психологічні характеристики психоендокринного синдрому при патології щитоподібної залози, кори наднирників та статевих залоз (семіотика, типологія, психопрофілактичний супровід)

У дисертації вирішено важливу наукову проблему в галузі медичної психології, ендокринології, психіатрії та психотерапії: на підставі аналізу клініко -психологічних та клініко-психопатологічних особливостей ПеС у хворих на порушення обміну гормонів щитоподібної залози, кори надниркових залоз та гіпогонадизм, виявлено його структурні особливості та розроблено клініко-психологічну типологію, а також сформовано типоспецифічну контранозогенну та контрасеміотичну систему психопрофілактичного супроводу з урахуванням клініко-психофеноменологічних особливостей контингентів. Проведено дослідження на контингенті 400 хворих, що проходили лікування на базі Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України на порушення обміну гормонів щитоподібної залози, кори надниркових залоз та гіпогонадизм з діагностованим психоендокринним синдромом. Дослідження реалізовано з використанням клініко-анамнестичного, психодіагностичного, клініко-психопатологічного, клініко-психофеноменологічного і клініко-статистичного методів у 4 етапи. Виявлено рівні представленості психогенних тригерів маніфестації ендокринної патології у хворих на порушення обміну гормонів щитоподібної залози, кори надниркових залоз та гіпогонадизм. Виявлено спектр нозогенних чинників психотравматизації, встановлено динамічну організацію, нозологічну структуру та представленість нозогенних чинників психотравматизації у контингентах хворих на різних етапах перебігу ендокринної патології. Виявлені нозогенні чинники психотравматизації систематизовано у 3 групи: валеоцентричні, соціоцентричні та ангедоністичні. Проведено медико-психологічне та клініко-психопатологічне типування психоендокринного синдрому та компарація проявів останнього по групах хворих. На підставі проведеного порівняння психопатологічну та психосоматичну семіотику, що входить до структури психоендокринного синдрому, було розподілено на гормонозалежну (перманентну) та гормононезалежну (модифікуючу). На основі клініко-психофеноменологічного обстеження контингентів із застосуванням методики оцінки психофеноменологічного профілю були встановлені нозологічно-асоційовані з ендокринною патологіює типи останнього із подальшим підбором відповідного психотехнічного забезпечення. На підставі отриманих даних було створено програму психопрофілактичного супроводу хворих на порушення порушення обміну гормонів щитоподібної залози, кори надниркових залоз та гіпогонадизм із психоендокринним синдромом.