Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню взаємозв’язків між показниками компонентного складу маси тіла та функціональним станом автономної нервової системи здорових осіб раннього дорослого віку та обґрунтуванню можливості корекції автономної дисфункції у осіб з неоптимальним співвідношенням жирової і м’язової тканини.
Проблема надмірної маси тіла та ожиріння є однією з глобальних проблем людства та охорони здоров’я сьогодення. Її важливість обумовлюється тим, що в багатьох епідеміологічних дослідженнях виявлено зв’язок надлишкової маси тіла та ожиріння з такими захворюваннями та патологічними станами, як атеросклероз, цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, артеріальна гіпертензія (АГ), ендокринна та гепатобіліарна патологія, подагра, хронічна хвороба нирок, метаболічний синдром (МС), які знижують якість та зменшують тривалість життя пацієнтів. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених з’ясуванню причин появи даної проблеми, все ще залишається не до кінця з’ясованим питання, які саме фактори відповідають за збільшення маси тіла.
Загальновідомо, що саме завдяки тісному зв’язку між автономною нервовою системою (АНС) та гуморальною діяльністю реалізуються адаптаційно - трофічні реакції організму, у вигляді пристосування обміну речовин до навколишнього середовища за рахунок зміни біохімічних та фізіологічних процесів. У зв’язку з цим відхилення, що виникають у регулюючих системах, є фоном для появи метаболічних розладів та їх наслідків, а саме: збільшення жирових депо в організмі та підвищення ваги тіла.
В останні роки з’явилося чимало робіт, де йдеться про важливість індивідуально-типологічного підходу в оцінюванні різноманітних показників організму здорових і хворих людей, який є необхідним для підбору індивідуальних програм лікування та профілактики. Однак досліджень залежності компонентних складових маси тіла з урахуванням вихідного типу автономної нервової регуляції не так багато.
Проведено функціональне обстеження складових компонентів маси тіла та стану АНС у 103 здорових осіб з різним значенням індексу маси тіла (ІМТ) раннього дорослого віку (від 18 до 25 років), з яких 57 осіб жіночої статі, та 46 осіб чоловічої статі. Повторне обстеження після 2-х місячної програми корекції способу життя, яка включала фізичні навантаження та раціональне харчування, пройшли особи, які за значенням ІМТ мали надлишкову вагу та ожиріння І ст. (загалом – 41 особа), з них 22 особи були жіночої статті та 19 осіб чоловічої статі.
Вихідний тип автономної нервової регуляції встановлювали за значеннями ТР (Total power) та HF (High frequency). Таким чином, нормотоніч¬ному (ейтонічному) типу автономної регуляції від¬повідали значення TP від 1100 до 3100 мс2, та HF від 240 до 990 мс2. Симпатикотонічному типу вегетативної регуляції відповідали TP < 1100 мс2, HF < 240 мс2, парасимпатикотонічному типу – ТР > 3100 мс2, HF > 990 мс2.
