Ляшко О. В. Інтертекстуальність православної проповіді: таксономія і функції (на матеріалі англійської, російської та української мов)

1.Дисертаційну роботу присвячено вивченню лінгвальних виявів інтертекстуальності у православних проповідях англійською, російською та українською мовами у таксономічно-функційному аспекті. Уперше у вітчизняному мовознавстві комплексно та різнобічно досліджується проблема визначення лінгвальних типів, засобів і різноаспектних функцій інтертекстуальності у православній проповіді. Інтертекстуальність у православній проповіді визначено як тексто- і смислотвірну категорію, яка формує проповідницький жанр завдяки паратекстуальним виявам, метатекстовому тлумаченню й архітекстуальним зв'язкам текстів Святого Передання, а також вербальним і невербальним запозиченням текстів або фрагментів текстів, що належать іншим дискурсивним практикам і культурним традиціям. Науково-методологічною основою дослідження є роботи видатних науковців, що висвітлюють міждисциплінарну особливість інтертекстуальності, відображаючи певні наукові надбання з філософії, семіотики, літературознавства, лінгвістики, лінгвокультурології, інших гуманітарних наук і умовно поділяються на три основні підходи: філософсько-постструктуралістський, філологічний і жанровотекстовий.