Наукова робота присвячена проблемі корекції психологічного стану жінок з порушеннями репродуктивної сфери. Аналіз поглядів на репродуктивну сферу жінки у психологічній науці дав змогу провести теоретичне вивчення їх психічного стану як базового складника реалізації материнства. На основі аналізу наукових джерел установлено, що досліджувана проблематика є недостатньо розроблена у психологічній та медичній науках, а відсутність систематичних і практичних напрацювань спричиняють ряд проблем у ході лікування та перебігу гінекологічних захворювань жінок, що беззаперечно мають вплив на стан їх репродуктивного здоров’я. Доведено, що порушення репродуктивної сфери, жінки позначається на демографічній ситуації у державі, як в якісному так і у кількісному співвідношенні та вказує на пришвидшення депопуляції населення країни.
У роботі представлено сучасні погляди на природу репродуктивного здоров’я жінки й продемонстровано складність питання, що спрямовує науковий і практичний інтерес на міжнародному та державному рівнях. Показано, що репродуктивне здоров’я жінки напряму залежить не тільки від її загального стану здоров’я від народження до поважного віку, але і від ряду соціальних, політичних, біологічних, економічних, медичних, психологічних та освітніх чинників. Констатовано, що у нашій державі в умовах сьогодення найбільший вплив на стан репродуктивного здоров’я мають: погіршення загального стану здоров’я; перевищення кількості людей похилого віку над кількістю осіб дітородного віку; відтермінування жінками дітородного віку та зниження у них фертильності; збільшення частоти сексуальної активності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, необізнаності та недостатньої освідченості молоді у сексуальних питаннях; гінекологічних патологій у дівчат-підлітків, зростання частки позашлюбних дітей, ускладнень перебігу вагітності та пологів, захворювань породіль; підвищення кількості онкогінекологічних захворювань та жіночих та чоловічих безплідь.
Проведено диференціацію понять «репродуктивне здоров’я» та «репродуктивна сфера». З’ясовано, що репродуктивна сфера жінки виступає основою материнської домінанти та є пусковим механізмом фізіологічних і психічних функцій жіночого організму. У ході розкриття психологічних станів жінок з гінекологічними проблемами охарактеризовано їх індивідуальні властивості, психоемоційний стан, специфіку стресу, мотиви, особливості взаємостосунків, що безпосередньо впливають на діагностоване захворювання та особливості його перебігу. Визначено, що основними психологічними проблемами у жінок з репродуктивними порушеннями виступають: страх, сором, мінливість настрою, дратівливість, стигматизація та дискримінація, зниження енергопотенціалу, відсутність поінформованості, негативні наслідки зґвалтування та сексуального насильства, які негативно позначаються на їх станові здоров’я.
Здійснено класифікацію соціально-психологічних чинників, що сприяють порушенню репродуктивної сфери жінки, а саме: стрес та адаптивний потенціал особистості жінки; особистісні якості і патерни жінки; емоції та емоційні реакції особистості; когнітивні особливості особистості; особистісні конструкти жінки; сформовані стереотипи поведінки; мотиви; соціальні чинники.
У процесі теоретичного та експериментального вивчення проблематики визначено, що характерними особливостями жінки з порушеннями репродуктивної сфери виступають: акцентуації характеру, завищена тривожність, порушення психоемоційного стану, мінливість настрою та самооцінки, агресія та депресивні прояви, неконструктивність соціальних відносин, дезадаптація особистості у соціумі тощо. Доведено взаємозв’язок психоемоційного стану жінок з гінекологічними захворюваннями з проявами тривожності та їх репродуктивною сферою.
У дисертаційному дослідженні висвітлено, що симптоматика психосоматичних гінекологічних захворювань не завжди враховується у практичній роботі фахівцями у ході лікування. Доведено, що загалом процес лікування багато в чому залежать від психологічного стану пацієнток. Констатовано, що ряд порушень репродуктивної сфери жінки є наслідком вияву на тілесному рівні компенсації емоційних реакцій щодо актуалізації її природніх інстинктів: материнство, жіночність та сексуальність. Існує взаємозв’язок між психосоматичним захворюванням та емоційною сферою жінки, що зародилися у дитинстві, а у процесі її дорослішання – проявляються з більшою силою. Показано, що безпліддя психологічного характеру у жінок здатне виконувати захисну функцію по відношенню до будь-якого негативного впливу.
Апробовано психодіагностичний комплекс методик та методи реєстрації фізіологічних показників, що дозволили у поєднанні оцінити взаємозв’язок психологічної та фізіологічної складових порушень репродуктивної сфери у жінок. Психодіагностичний комплекс методик дав змогу розширити та встановити взаємозв’язки між психоемоційним станом та характерологічними особливостями жінок, а фізіологічні дослідження – між стійкими функціональними станами, що впливають на стан репродуктивної сфери.
