В дисертації представлено теоретичне обґрунтування і практичне
вирішення актуальних наукових завдань:
- визначення структури захворювань твердих тканин зубів (карієсу та
некаріозних уражень), що виникають на тлі захворювань тканин
пародонта, у людей молодого віку (18-25 років) різної статі;
- визначення біохімічного фенотипу осіб молодого віку різної статі з
захворюваннями твердих тканин зубів (карієсу та некаріозних уражень),
що виникають на тлі захворювань тканин пародонта на підставі
вивчення в ротовій рідині показників мінерального обміну (Ca, P, Mg,
Na, K);
- досліджено молекулярно- генетичний профіль осіб молодого віку різної
статі з захворюваннями твердих тканин зубів (карієсу та некаріозних
уражень), що виникають на тлі захворювань тканин пародонта,
проведено аналіз отриманих результатів та на їх підставі обгрунтувана
прогностична цінність генетичних маркерів;
- розроблено сучасний підхід до ранньої діагностики захворювань
твердих тканин зубів (карієсу та некаріозних уражень), що виникають на
тлі захворювань тканин пародонта в осіб молодого віку (18-25 років) та
запропоновано запобіжні заходи до їх прогресування та можливих
ускладнень;
2
- визначено клінічну ефективність запропонованих заходів профілактики
карієсу та некаріозних уражень, що виникають на тлі захворювань
тканин пародонта в осіб молодого віку (18-25 років).
Результатами роботи стала розробка нових схем діагностичних,
лікувально- профілактичних заходів із врахуванням індивідуальних
молекулярно - генетичних профілів обстежуваних осіб молодого віку для
виявлення ризику виникнення некаріозних уражень зубів на етапі
передхвороби.
Було проведено стоматологічне обстеження з використанням
об’єктивних клінічних методів дослідження для визначення із
диференціацією карієсу (згідно класифікації Блека з оцінкою за критеріями
Рюге) і некаріозних уражень (згідно класифікації Ю.А. Федорова). Були
проведені біохімічні та молекулярно- генетичні лабораторні дослідження. На
основі отриманих даних зроблено висновок про чіткий зв’язок між генетичою
компонентою та виникненням захворювань твердих тканин зубів, а також
високий ступінь розповсюдженості захворювань твердих тканин зубів (карієсу
та некаріозних уражень), що виникають на тлі захворювань тканин пародонта
у осіб молодого віку, що свідчить про низьку ефективність існуючих
профілактичних заходів, які використовуються ними у повсякденному житті,
що вказує на необхідність оновлення сучасних схем профілактики цих
захворювань.
За результатами дослідження встановлено кореляційні зв’язки між
показниками, що характеризують ступінь тяжкості некаріозних уражень зубів,
і об’єктивними пародонтальними індексами. Уточнені системні та локальні
фактори ризику, що визначають ступінь тяжкості некаріозних уражень зубів.
Також встановлена домінуюча роль генетичних факторів у формуванні
фізико-хімічних і морфологічних властивостей емалі зуба у осіб молодого
віку, що дозволяє вважати роль спадковості в розвитку карієсу і ерозій зубів
суттєвою.
3
Встановлено характер змін мінерального обміну в ротовій рідині,
твердих тканинах зубів при некаріозних ураженнях зубів у обстежуваних осіб
з захворюваннями пародонта та вивчено їх взаємозв’язки.
Під нашим спостереженням знаходилось 274 особи із захворюваннями
тканин пародонта та некаріозними ураженнями зубів віком від 18 до 25 років.
Всіх обстежуваних осіб було ретельно досліджено з використанням клінічних
методів та за допомогою спеціально розробленої анкети- опитувальника
(Додаток В). Зокрема, проведено комплексну оцінку гігієни порожнини рота,
стану тканин пародонта, зубів і зубних рядів. Обстеження було проведено
після добровільної інформованої згоди обстежуваних осіб.
