Профатило А. О. Особливості запальної відповіді на тлі порушень мікробіому у новонароджених з неонатальною енцефалопатією

У ході проведеного дослідження було обстежено 119 дітей (віком від 8 до 35 днів), з яких 87 новонароджених дітей хворих на неонатальну енцефалопатію (НЕ) і 32 практично здорових дітей, які утворили контрольну групу. Залежно від перебігу НЕ та способу лікування діти були поділені на 2 групи та 4 підгрупи. Першу групу утворили 66 дітей з НЕ 2 (середнього) ступеню, другу групу склали 21 новонароджених з НЕ 3 (тяжкого) ступеню. Кожна з цих підгруп була розділена на 2 підгрупи в залежності від призначення пробіотику до стандартної схеми лікування. Також, додатково було виділено 2 групи серед всіх дітей хворих на неонатальну енцефалопатію, які були розділені залежно від наявності терапії пробіотиком. Було визначено фактори ризику розвитку неонатальної енцефалопатії у новонароджених дітей. Встановлено клініко-анамнестичні особливості перебігу неонатальної енцефалопатії різного ступеню тяжкості. Проведено аналіз змін показників кишкового мікробіому (біфідобактерії, лактобактерії, кишкова паличка, умовно-патогенна мікрофлора), локальної запальної відповіді (фекальний кальпротектин), системної запальної відповіді (С-реактивний білок, інтерлейкіни 1β та 10). Досліджено взаємозв’язок виявлених змін значень кишкового мікробіому, локальної і системної запальної відповіді. Оцінено рівень запального процесу у новонароджених з неонатальною енцефалопатією за допомогою створеної математичної прогностичної моделі. У роботі обґрунтовано удосконалення діагностики і контроля терапії новонароджених з неонатальної енцефалопатією на підставі дослідження особливостей системної та локальної запальної відповіді.